Козир Людмила Петрівна

           Підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності через  формування професійних умінь і навичок – одне з основних завдань професійних навчальних закладів.

           У нашому коледжі професійні навики формуються при вивченні клінічних дисциплін і базуються на наступних принципах навчання:

-         навчати саме тому, що необхідно в практичній діяльності після закінчення коледжу;

-         враховувати індивідуальні особливості студента;

-         органічно поєднувати навчання з виховною та суспільною діяльністю.

            Беручи до уваги світові стандарти викладання клінічних медичних дисциплін,  широкого застосування набули нові підходи  до викладання із залученням новітніх технологій, наприклад, мультимедійних, що виконують тренуючі функції і покращують формування у студентів умінь і навичок. На практичних заняттях з терапії використовуються плакати, муляжі, історії хвороб, мультимедійне обладнання для демонстрації слайдів і відеофільмів.

           Робота на клінічних базах з пацієнтами вимагає від студента ініціативи, самостійності, глибокого знання практичної навички, її доцільності.

           Етапи формування практичного навика з клінічної дисципліни:

           1 етап – мотивація, базується на пізнавальній  зацікавленості, яку можна досягнути за допомогою проблемного навчання.

           2 етап – ознайомлення студента з послідовністю (алгоритмом) навички, перегляд навчального фільму та демонстрація навички викладачем.

           3 етап – відпрацювання навичок студентами один на одному або на муляжах, супроводжується інтенсивним обміном думками, допомогою сильних студентів слабшим, що приносить користь усім. На цьому етапі використовується робота в групах у вигляді ділової гри.

           4 етап – самостійне (під наглядом викладача) виконання вивченої навички на клінічних базах. Це може бути, наприклад, обстеження пацієнта, оцінка його стану, встановлення  діагнозу, виконання маніпуляцій.

           Такий системний підхід до вивчення навички сприяє розвитку спостережливості, мисленнєвої діяльності та активності студентів, підвищує уміння самостійно працювати, а в майбутній професійній діяльності  краще розібратись у клінічній ситуації та більш ефективно допомогти хворому.

          Формування клінічного мислення у студента потребує спеціальних педагогічних прийомів та способів (інтерактивні форми навчання), а успіх у цьому залежить від рівня медичної та педагогічної кваліфікації викладача.

          Особливе значення для студентів уже з перших занять має запровадження матрикулів практичних навичок – обов’язкового переліку з предмету для здачі підсумкового контролю: екзамену, заліку тощо.

          Велике значення мають міждисциплінарні зв’язки з доклінічними дисциплінами: анатомією, фізіологією, фармакологією, доглядом за хворими та ін., які дозволяють якнайкраще підійти до вивчення практичних навичок та вмінь з позицій різних дисциплін.

          Таким чином, використання сучасних активних форм навчання дозволяє ефективно формувати у студентів практичні навики і готувати їх до майбутньої професійної діяльності.