Луценко Наталія Миколаївна

        Рівень сучасної медичної науки і практики вимагає нових підходів до підготовки високопрофесійних медичних кадрів. Якість навчально-виховної діяльності вищого навчального закладу залежить від кожного викладача, від його теоретичної підготовки і педагогічної майстерності.  На сучасному етапі професійної медичної освіти збільшується об’єм і складність програм, прискорюються темпи навчання, змінюються освітні технології. Тому важливо застосовувати такі форми і методи, які б забезпечили високу пізнавальну активність студентів і дали можливість підвищити їх рівень знань та вмінь.

       У своїй педагогічній діяльності з метою формування пізнавальних інтересів студентів вважаю необхідним використовувати інтерактивні методи навчання, які допомагають підготувати конкурентоспроможного медичного фахівця. Інтерактивні методи навчання спонукають студентів до активної розумової і практичної діяльності в процесі оволодіння навчальним матеріалом. Перевагу цих методів для клінічних дисциплін убачаю в тому, що навчальний процес організовується на основі взаємодії, діалогу, в ході якого студенти навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, враховувати альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях, спілкуватись з іншими людьми. Застосування інтерактивних методів навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, що є дуже важливим при викладанні клінічних дисциплін.

       Інтерактивні методи навчання забезпечують високий рівень навчання, який, на мою думку, прямо залежить від методичного забезпечення. Тому вважаю необхідним розробляти і впроваджувати інтерактивні методи навчання при викладанні клінічних дисциплін.

       Відповідно до цієї проблеми розроблені кейси з акушерства, гінекології, педіатрії, методи кооперативних груп, тренінги, ділові ігри, різнорівневі завдання, методичні сценарії, критерії оцінювання студентів як індивідуальні, так і групові. Наприклад, кейс-метод із застосуванням технології проблемного навчання і міждисциплінарної інтеграції з елементами алгоритмізації і тренінгу широко застосовуємо під час проведення практичних занять з акушерства, гінекології, педіатрії.  Розроблені кейси «Допомогти вагітній», «Разом з акушеркою», «Нарада на ФАПі», «Госпіталізація у відділення» та ін.

       Як інтерактивний, кейс-метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, що були отримані на попередніх заняттях, а також для зв’язку теорії та практики. Слід зазначити, що кейси загострюють інтерес студентів до питань, з якими ті стикаються, підкреслюють їх значущість та необхідність вирішення. Кейси вдосконалюють практичні навички, спрямовують на пошук відповідних шляхів можливих реакцій на різноманітні ситуації, використання специфічних інструментів та понять. Методичне забезпечення включає зміст кейсу, список рекомендованої літератури та адреси веб-сторінок, алгоритми, протоколи надання допомоги тощо. Методичне забезпечення на основному етапі містить інформаційні повідомлення студентів, демонстрацію слайдів, аудіо- та відеоматеріалів, засоби для проведення діагностичних обстежень та надання допомоги, медичну документацію. При проведенні підсумкового етапу оцінюється робота кожного студента та підгруп у цілому; оцінюється ефективність прийнятих рішень; є протокол звіту та шкала оцінювання знань студентів. Кейс-метод розвиває аналітичні, практичні, творчі, комунікативні і соціальні навички.

       Слід зазначити, що застосування кейс-методу при викладанні клінічних дисциплін потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу ситуації. Застосування кейс-методу вимагає більших затрат часу і передбачає те, що викладач повинен уміти відмовитися від власних суджень та упереджень. Кейс-метод має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення.

        Так, при застосуванні кейс-методу під час викладання акушерства і гінекології важливо те, що цей метод допомагає наблизити навчання в аудиторії та на робочих місцях. Це сприяє тому, що студенти розвивають у собі ширші можливості для аналізу, оцінюють наслідки різних рішень, розробляють програми дій, що, в свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки у разі, коли настане час діяти в реальній ситуації.

        Кейс-метод дозволяє зацікавити студентів процесом навчання, формує сталий інтерес до навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок, зменшує кількість «пасивних» студентів, стимулює індивідуальну активність студентів. У викладача є можливість сформувати професійний інтерес до окремого захворювання і до медицини взагалі, розвивати клінічне мислення. При вивченні найважчих тем для кращого розуміння і засвоєння приводяться приклади з особистого досвіду, зачитуються витяги з історії хвороби, закріплюється матеріал шляхом розбору і вирішення проблемних ситуаційних задач і ін.

        Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато більше можливостей для розвитку фахової майстерності, ніж заучування підручника чи тексту. Вважаю, що впровадження інтерактивних методів навчання дає можливість добитися кращих результатів, ніж застосування тільки традиційних методів.

        Разом з удосконаленням аналітичних навичок такі методи стимулюють розвиток проникливості, вони є формою перевірки знань, розвивають здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховують почуття відповідальності в процесі навчання. Слід зазначити, що за допомогою методів інтерактивного навчання до роботи залучаються всі студенти групи, є змога працювати зі слабовстигаючими студентами, оскільки в них значно гірше розвинуті навички виділяти основне, самостійно мислити, планувати свої дії. На заняттях із застосуванням інтерактивних технологій широко застосовується наочність (ілюстрація, спостереження, демонстрація), що сприяє кращому засвоєнню студентами конкретної теми.

        Такі методи сприяють успішному формуванню умінь і навичок студентів, дають чітку мотивацію і мету заняття, наближають його до клінічних умов.

        Важливий фактор, який впливає на формування професійних навичок і умінь – якість роздаткового матеріалу для проведення практичних занять, зокрема алгоритмів практичних навичок. З цією метою був розроблений збірник алгоритмів практичних навичок.

        Алгоритми практичних навичок розроблені згідно з навчальною програмою, у відповідності до вимог освітньо-професійних програм та освітньо-професійних характеристик, сучасними діючими режимними наказами. Кожна навичка має певну структуру і включає мету, необхідне обладнання і інструментарій, алгоритм виконання, заповнення відповідної документації, за необхідності містить схеми, малюнки, таблиці. Такі збірники студенти отримують на заняттях, у тренажерному залі, і це допомагає студенту вивчити навичку і самостійно відпрацювати її, а багаторазові тренінгові повторення навички дозволяє її вдосконалити, довести до автоматизму, і таким чином, формується професійне вміння. Для підвищення результативності навчання широко застосовуємо різнорівневі тестові завдання. Впроваджені у практику сучасні методи та технології педагогічного оцінювання згідно з основними принципами та правилами побудови тестів і тестових завдань. Розроблені тематичні тестові завдання, а також тестові завдання для підсумкового, модульного контролю. Тестові завдання розподілені за темами, рівнем складності. Підготовлені відповідним чином комплекси контрольних робіт і завдань дають змогу правильно оцінити рівень знань і вмінь студентів. Аналізуючи успішність, слід відмітити підвищення результативності навчального процесу при використанні інтерактивних методів навчання під час викладанні клінічних дисциплін. Обмін досвідом відносно впровадження інтерактивних технологій здійснюємо при взаємовідвідуванні занять з клінічних дисциплін, при проведенні відкритих занять, під час роботи предметних гуртків з клінічних дисциплін. На засіданнях циклових методичних комісій обговорюємо і затверджуємо раціональність вибору форм і методів навчання, внесення змін і доповнень щодо застосування інтерактивних методів навчання у методичні розробки теоретичних і практичних занять, у методичні рекомендації з самостійної роботи, при застосуванні сучасних методів навчання під час формування практичних навичок, при розробці інтерактивних методів із застосуванням мультимедійного забезпечення. Ці питання  розглядаємо на конференціях і семінарах, на засіданнях методичної ради, публікуємо у методичних збірниках.

        Для викладачів організовано і проведено засідання, присвячене обговоренню якості складених кейсів, проектів, алгоритмів практичних навичок з дисциплін циклу, форм і методів роботи предметних гуртків. Проведені спільні засідання з цикловими комісіями терапевтичного та хірургічного циклів з метою обміну досвідом роботи щодо застосування інтерактивних методів навчання, в ході яких продемонстровано переваги таких методів, правила роботи в групах, особливості підготовки до засідань предметних гуртків.      Кабінети доклінічної практики, тренажерні кабінети поповнені матеріалами щодо навчально-методичного забезпечення занять із впровадженням інтерактивних методів навчання. При проведенні практичних занять з клінічних дисциплін застосовуємо і такі методи: творчі завдання (складання ситуаційних задач, тестових завдань, термінологічних словників, кросвордів); навчальні ігри (рольові, імітаційні, ділові, наприклад– бліц-гра “ Акушерка ФАПу”); використання суспільних ресурсів (запрошення фахівця – на заняттях у відділеннях); робота з відеоматеріалами (дати відповіді на запитання, проглянувши навчальний фільм); “Студент у ролі викладача “, “Кожен навчає кожного” (наприклад:”Навчити пацієнта…..”); обговоренння складних дискусійних питань і розв'язання проблем (“Мозковий штурм”, “Дерево рішень”, “Аналіз помилок “).

        Розроблений довідник студента з дисципліни «Акушерство». Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «Акушерство» для майбутніх акушерок. Він містить структуру, цілі, зміст дисципліни, принципи і критерії оцінювання, контрольні питання для кожної теми, контрольні питання для заліків та іспитів, перелік тем для самостійної роботи, рекомендовану літературу (основну, додаткову та інтернет-ресурси).  Це також сприяє впровадженню інтерактивних методів при проведенні занять з клінічних дисциплін.

        Досягти успіху неможливо без росту методичної майстерності викладачів, без активізації форм і методів навчання. Це зумовлює посилення вимог до сучасного викладача, до рівня його професіональної компетентності, загальної культури, педагогічної майстерності та постійного самовдосконалення.

       Одним із найперспективніших напрямків розвитку професійних здібностей, необхідних сучасному фахівцю, є проблемне навчання. Практичні заняття на клінічних дисциплінах дають широкі можливості для реалізації проблемного навчання, бо саме воно диктує певні умови організації і проведення практичних занять різного типу. Вважаю, що сучасний викладач має вільно володіти інноваційними технологіями, тому що від педагогічної майстерності викладача  залежить якість підготовки фахівців.

        Важливим напрямом формування професійної спрямованості студентів є застосування різних форм самостійної та науково-дослідної роботи. Саме вони допомагають студенту переконатися в правильності вибору професії, перейти від репродуктивного мислення до усвідомленого накопичення знань, їх осмислення та трансформації у клінічне мислення, без якого діяльність медичного працівника неможлива.

        Для цього впровадження інтерактивних технологій навчання здійснюється під час роботи предметних гуртків «Здоров’я дівчинки, дівчини, жінки…», «Планування сім’ї ».  Участь студентів у такій роботі , з одного боку, дає можливість покращити якість підготовки завдяки опануванню передових досягнень медичної науки та практики, з другого боку, побачити практичні результати своє діяльності, що є найкращим важелем у зростанні мотивів вибору професії та навчання. Студенти-гуртківці об’єднані у міжсекційні групи, кожна з яких отримує чітке завдання відповідно до проведення патентно-інформаційного пошуку,  планування наукової роботи, обґрунтування мети та доцільністі наукової роботи, огляду літератури, визначенню методів досліджень. На засіданнях кожна група презентує результати своєї роботи, відповідає на питання своїх «опонентів», «рецензентів», «керівників роботи, проекту, заходу».   На таких етапах студенти вчаться міркувати, аналізувати, формулювати висновки. Гурткова робота стимулює інтерес до навчання, вчить правилам навчальних диспутів, дискусіям, самостійній роботі з літературними джерелами, вчить студентів працювати з літературою і не тільки учбовою, визначеною програмою, але і з науково-методичною літературою, періодичними виданнями. Не менш важливим є навчити гуртківців уміти доповісти науковий матеріал, стисло і критично висловити свою думку, обґрунтувати достовірність результатів виконаної роботи. Студенти-гуртківці беруть участь у підготовці і проведенні підсумкових конференцій, виставок, відкритих виховних заходів. Апробація роботи відбувається на засіданнях предметного гуртка, на заняттях з відповідною тематикою, на студентських наукових семінарах, на засіданнях циклової комісії з акушерства і гінекології. Крім науково-дослідної роботи використовуємо на засіданнях і інші методи: обговоренння складних дискусійних питань і розв'язання проблем; робота з відеоматеріалами; творчі завдання (складання ситуаційних задач, тестових завдань, кросвордів); навчальні ігри (рольові, імітаційні, ділові). Неабиякий інтерес у студентів викликають пізнавальні ділові ігри, тижні хірургії, тижні акушерства,конференції, конкурси, вікторини, брейн-ринги. Інтерактивні методи ми включили і при проведенні заходів в рамках тижня акушерства, гінекології і педіатрії. Гурткова робота потребує неабияких вимог від студентів-гуртківців. Серед основних - комунікативність, адаптованість, мобільність, зібраність, колегіальність, самостійність, відповідальність, толерантність, самосвідомість, самооцінка, конкурентноспроможність.

        Для активізації роботи нашого гуртка застосовуємо нові технології, враховуємо індивідуальні особливості студентів, намагаємося формувати всебічний інтерес до навчання, розвивати самостійність, творчий потенціал. Предметні гуртки є дієвим засобом не тільки для розширення і поглиблення знань з певної дисципліни, але й для розвитку творчих здібностей, згуртування колективу, що є однією з вимог інтерактивних методів.

        Ефективним є постійно діючі семінари «Професійна майстерність викладача акушерства,  гінекології і педіатрії», під час яких розглядаються актуальні проблеми  навчально-виховної роботи, форми і методи роботи предметних гуртків, психологія сучасного студента.

        Слід пам’ятати, що застосування інтерактивних методів передбачає встановлення взаємин співробітництва у навчальному процесі, розуміння викладачем особистості студента, індивідуальних рис і можливостей, повагу. Успіх навчання залежить від відносин між викладачем і студентом, які повинні будуватися на основі співробітництва і ділового партнерства.

        Таким чином, застосування інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів студентів. Такі методи більш ефективні у засвоєнні навчального матеріалу, спонукають студентів до творчої роботи та формують особисту позицію щодо сприйняття змісту навчання. При проведенні практичних занять із застосуванням таких технологій, студенти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. Студенти усвідомлюють важливість здобутих знань, готові до довіри та взаємодопомоги. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Суттєвою перевагою таких форм роботи є те, що вона дає можливість вивчити, розглянути, «програти» різні складні життєві ситуації, здобувши певний життєвий досвід у штучній атмосфері і виробити певні алгоритми вирішення критичних життєвих ситуацій.

 

 

ДолученняРозмір
Іконка документу Microsoft Office vikoristannya_metodu_kooperativnih_grup.doc39 КБ
Файл akusherski_krovotechi.rar13.39 МБ