Банзюк Тетяна Володимирівна

           Головною метою викладачів циклу є забезпечення якості вмінь та навичок майбутніх фахівців практичної медицини. Викладачі циклу втілюють в свою роботу інноваційні педагогічні технології, елементи модульно-рейтингового навчання, елементи особистісно-орієнтованої педагогіки.

          Відомо, що основними функціями педагогічного процесу є: трансляційна (освітня), соціалізаційна, оцінювальна, проектуюча, інформаційна, контролююча, організаційна, консультативна, адаптивна тощо. За умов реформування вищої освіти, гуманістичного переосмислення, трансляційна функція постає у більшості випадків не відтворювальною, а перетворювальною. Провідною також стає адаптаційна функція. Вона полягає у тому, щоб допомогти індивіду (студенту) пристосуватися до сучасних вимог вищої освіти.

           На думку членів нашої циклової комісії, активізація визначених функцій педагогічного процесу потребує переосмислення ролі та функцій педагога. Гуманістичні підходи до навчання передбачають пріоритетність адаптаційної та організаційно-консультативної функцій педагога. Ми вважаємо, що сучасний педагог повинен стати насамперед фасилітатором (від англійського – to facilitate – полегшувати) та консультантом, радником студентів.

           Фасилітатор організовує роботу студентів, сприяє розвитку їх особистісних якостей, допомагає ідентифікувати проблеми і приймати рішення.

           Мета фасилітації – організація ефективної роботи студентів на засадах гуманізму, особистісного саморозвитку, конструктивної взаємодії.

 

           Умови фасилітації:

1.        Проблемність навчання;

2.        глибока довіра викладача до студентів, їх можливостей;

3.        повага до студентів;

4.        толерантне ставлення до студентів, розуміння їх реакцій;

5.        забезпечення студентів інформаційними, дидактичними, матеріально-технічними ресурсами. 

            Головними складовими процесу фасилітації є:

1.     Доступність, практична значимість змісту навчання;

2.     відсутність тиску на студентів;

3.     позитивне відношення до помилок студентів;

4.     навчання у “співпраці”;

5.     відповідальність студентів за свої дії;

6.     повага до викладача.

            Викладачі нашого циклу переосмислили функції педагога і в своїй роботі намагаються надавати пріоритетність адаптаційній та організаційно-консультативній функції педагога - набути умінь фасилітатора.

            Роль фасилітатора потребує від викладача певних умінь:

1.     Уважно слухати, спостерігати і запам’ятовувати як хід подій, так і стиль поведінки студентів;

2.     налагоджувати просту і плідну комунікацію між членами навчальної групи;

3.     аналізувати і корегувати дії студентів;

4.     діагностувати і заохочувати ефективну (корегувати неефективну) поведінку;

5.     сприяти створенню моделі ефективної поведінки;

6.     забезпечувати зворотний зв’язок між учасниками навчального процесу, не використовуючи при цьому “наступальних” і “оборонних” форм спілкування;

7.     знаходити та активізувати конструктивні моделі поведінки при внутрішньогруповій взаємодії;

8.     поширювати подібні моделі у міжгруповій роботі;

9.     викликати довіру студентів, бути терплячим;

10. бути справедливим, займати нейтральну позицію при оцінюванні роботи малих груп.

Ми очікуємо, що педагог буде:

1.     сприймати студентів такими, які вони є;

2.     довіряти студентам;

3.     підтримувати студентів, цікаво пояснювати, спонукати зацікавленість до навчання;

4.     заохочувати студентів до активної співпраці;

5.     викликати зацікавленість, визначати завдання;

6.     встановлювати критерії при внутрішньогрупової взаємодії, оціню­вання, контролю, допомагати у підбитті підсумків, результатів загальної роботи.

            Викладачі циклу другий рік працюють над цікавою та новітньою проблемою: „Інтерактивні технології навчання при викладанні хірургічних дисциплін”. Відповідно до цієї проблеми розроблено контрольні тести до диференційованих заліків з дисциплін:  «Медсестринство в отоларингології», «Медсестринство в офтальмології», «Медсестринство в онкології», «Анестезіологія і реаніматологія», «Медицина катастроф», розроблено мультимедійний супровід деяких занять, складаються різнорівневі завдання для підсумкового контролю та завдання для підготовки до внутрішньоколеджного конкурсу «Кращий за фахом», «Краща медична сестра».

            Робота циклової комісії в цілому спрямована на вирішення головної проблеми: формування навичок самостійного наукового пізнання та самоосвіти студентів на заняттях з дисциплін циклу. Банзюк Тетяною Володимирівною розпочато роботу над розробкою „Кейса студента” з дисципліни «Медсестринство в хірургії», тобто пакету документів для самостійної роботи студента. Він складається з таких розділів: план лекцій, практичних занять і самостійної роботи,  опорні конспекти, комплексні контрольні завдання, які складаються з тестових завдань, ситуаційних задач та індивідуальних завдань різної складності. Таким чином, займаючись самоосвітою у вільний час, студенти отримують ґрунтовні знання з дисципліни «Медсестринство в хірургії».

            Для активізації практичного навчання необхідно застосовувати нові технології, умови навчання повинні бути адекватні індивідуальним особливостям студентів, формувати всебічний інтерес до навчання, формувати і розвивати навчальні потреби студентів, зацікавити їх у результатах своєї праці як основі для професійного росту та успіху, розвивати самостійність, творчий потенціал. Таким чином, ми поступово навчаємо студентів самостійності у здобутті знань, виробленні власних умінь та навичок практичного застосування цих знань. Викладачі циклу систематично розробляють методичні посібники з дисциплін циклу, наприклад: «Стандарти професійної діяльності з дисципліни «Медсестринство в хірургії»»,  «Інформаційно-довідковий посібник з дисципліни «Медицина катастроф»», «Методичні рекомендації до самостійної позааудиторної роботи студентів з дисципліни «Хірургія»», «Щоденник підсумкової практики», «Збірники тестових завдань та ситуаційних задач» (з дисциплін: «Медсестринство в хірургії», «Медсестринство в отоларингології», «Медсестринство в офтальмології», «Медсестринство в онкології», «Анестезіологія і реаніматологія», «Медицина катастроф». Робота з такими посібниками сприяє підвищенню рівня знань і вмінь майбутніх фахівців, розширенню їхньої уяви про обрану професію.

            Підвищенню фахової майстерності студентів-медиків сприяє гурткова робота. Над розвитком інноваційного потенціалу інтелектуально-обдарованих студентів працюють викладачі циклу – керівники гуртків. Для студентів, які зацікавлені поглибленим вивченням офтальмології,  у цьому році працює гурток «Цікава офтальмологія», керівником якого є викладач Шахова Яна Вікторівна, в 2011-2012 навчальному році ми плануємо розпочати роботу гуртка «Сучасна отоларингологія». До 2010 року працював студентський  науковий гурток «Ескулап» під керівництвом Осауленко Юрія Володимировича, де студенти під керівництвом викладача працювали у хірургічному, травматологічному відділеннях, здійснювали волонтерську роботу у школах міста з пропагування здорового способу життя. Теми, над якими працювали гуртківці, неодноразово були схвалені і відзначені на обласних студентських конференціях. Гуртківці під керівництвом викладачів виконують науково-дослідницькі роботи. Ми  переконані, що така плідна праця дасть добрий результат.

            Циклова комісія хірургічних дисциплін не зупиняється на досягнутому, а навпаки, весь час перебуває у творчому пошуку. Одним словом, сьогодні у Куп’янському медичному коледжі імені Марії Шкарлетової створені всі умови для якісної підготовки майбутнього медичного працівника в умовах реформування вищої освіти та практичної медицини.

 

Науково-дослідна робота Вища школа Харківщини - кращі імена