Горовенко Олена Леонідівна

          Запровадження в навчальний процес сучасних інформаційних технологій відкриває нові шляхи розвитку навичок мислення та уміння вирішувати нестандартні проблеми.

          Це особливо актуально сьогодні, оскільки усі ми констатуємо той факт, що здебільшого з кожним роком ми отримуємо студентів, які мають все нижчий і нижчий рівень якості знань. Перед нами постають найголовніші завдання: зацікавити студентів дисциплінами, які ми викладаємо, сформувати позитивну мотивацію до навчання, забезпечити засвоєння студентами базових знань з кожної дисципліни, навчити студентів самостійно орієнтуватися в освітньому просторі. На мою думку, одним із напрямків, який дозволить вирішити ці завдання, є застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

          Сучасні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) сьогодні мають величезний уплив практично на всі аспекти нашого життя, що накладає особливу відповідальність на сферу освіти. Викладачі мають бути не тільки інформованими та грамотними в галузі ІКТ, але і володіти новими педагогічними технологіями, які дозволяють ефективно використовувати існуючі технічні засоби в процесі навчання для формування ключових компетенцій – «діяльнісних» знань тих, хто навчається, та якісної оцінки освіти, яку вони отримують, адекватної потребам особистості в умовах інформаційного суспільства. Тому використання можливостей ІКТ для забезпечення проведення якісного навчального процесу є однією з актуальних проблем для науковців та педагогів-практиків. Важливим є те, що комп'ютер та ті можливості, які він надає,  можна використовувати на всіх етапах процесу навчання: при поясненні нового матеріалу, закріпленні, повторенні, під час контролю знань. Для студента він виконує кілька ролей: від викладача, робочого інструменту, об'єкта навчання до рівноправного учасника групи тих, хто працює над розв'язанням певної задачі. При цьому комп'ютер дозволяє посилити мотивацію навчання шляхом активного діалогу студента з ним, різноманітністю і барвистістю інформації (текст + звук + відео + колір), шляхом орієнтації навчання на успіх, використовуючи ігровий фон спілкування людини з машиною і, що важливо, такі «риси характеру», як витримку, спокій та дружність машини відносно  студента.

          Можливості комп'ютера можуть бути використані в таких варіантах: повна або часткова заміна діяльності викладача; самостійний пошук інформації у мережі Інтернет; використання електронних довідників та енциклопедій; вибіркове використання додаткового матеріалу; використання програм-тренажерів; використання діагностуючих та контролюючих матеріалів; виконання домашніх самостійних та творчих завдань; використання комп'ютера для обчислень та побудови графіків; використання програм, які імітують досліди та лабораторні роботи; використання ігрових та цікавих програм та ін. Але для того, щоб досягти максимального ефекту на занятті за рахунок доцільного застосування ІКТ, викладачу необхідно грамотно сконструювати заняття, що передбачає роботу з певним програмним забезпеченням.

          Етапи здійснення підготовчої роботи:

         1. Концептуальний.  Визначається,  чим обумовлено використання ІКТ на занятті: дефіцитом джерел навчального матеріалу, можливістю представлення в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів, необхідністю наочної візуалізації явищ, які вивчаються, необхідністю роботи з моделями, необхідністю формування умінь і навичок інформаційно-пошукової діяльності, необхідністю об'єктивного оцінювання знань та вмінь у більш короткі терміни.

        2. Технологічний: проводиться відбір ІКТ за їх методичним призначенням, обирається форма заняття (презентація, дослідження, віртуальна екскурсія, тематичний проект), прогнозується ефективність використання комп'ютера, визначається методика проведення заняття, проектуються основні види діяльності з комп'ютером на занятті.

        3. Операційний: виділяються основні структурні елементи заняття, здійснюється вибір способів взаємодії у ланцюжку: викладач - студент - ІКТ - навчальний матеріал, здійснюється поетапне планування заняття: визначаються його мета, форма організації діяльності студентів, функції викладача та основні етапи його діяльності, форми контролю.

        4. Педагогічна реалізація, під час якої розв'язуються чотири задачі: визначення поточного психологічного стану та рівня знань студентів, управління пізнавальною діяльністю студентів, забезпечення індивідуального контролю за роботою студентів, оцінка поточних результатів та корекція навчання.

        Підбиваючи підсумок, слід зауважити, що особиста зацікавленість викладача в застосуванні ІКТ у своїй професійній діяльності може з'явитися тільки з одночасним розумінням переваг використання сучасних комп'ютерних технологій, уміло впроваджених у контекст заняття.