Яксманецька Рита Валентинівна

            Нові умови життя потребують нового мислення, нової культури діяльності, а звідси – якісно іншого рівня освіченості, здатності до постійного оновлення знань, формування «сучасного світогляду, розвитку творчих здібностей і навиків самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації», зазначено в Національній доктрині розвитку освіти.

            Самоосвіта – це цілеспрямована робота педагога по розширенню та поглибленню своїх теоретичних знань, удосконаленню набутих професійних вмінь та навичок в контексті сучасних вимог педагогічної і психологічної науки.

            Основними напрямками, в яких педагог повинен вдосконалюватися і займатися самоосвітою є:

·  професіональні (предмет викладання);

·  психолого-педагогічні (орієнтовані на студентів і батьків) ;

·  психологічні (спілкування, мистецтво впливати, лідерські якості);

·  методичні (педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання);

·  правові ;

·  естетичні ;

·  політичні;

·  інформаційно-комп’ютерні технології;

·  охорона здоров’я

            Постійна робота викладача над вдосконаленням свого професійного розвитку важлива в силу специфіки педагогічної діяльності, спрямованої на розвиток і виховання студентської молоді. На сучасному етапі необхідні нові підходи до організації методичної роботи та самоосвіти викладача. Перш за все, важливо створити умови для підвищення активності і ініціативи педагогів, для пробудження та заохочення їх творчих планів.

            В нашому коледжі практикуються різноманітні форми роботи з викладачами, що сприяють підвищенню їх кваліфікації та самоосвіти. Це, насамперед, навчання на курсах, участь у методичній роботі коледжу, міста, району, області. Безперечно, це впливає на розвиток професіоналізму педагогів. Для розв’язку проблеми самоосвіти знайдено такі форми, методи і критерії взаємодії з викладачами, які ставлять кожного перед необхідністю вдосконалення своїх теоретичних і практичних знань, вмінь і навичок. Протягом року в нашому навчальному закладі проводяться: засідання методичної ради, на яких проходять проблемні семінари, аналізується професійна компетенція викладацького корпусу; педагогічні лекторії, де розглядаються проблемні питання і шляхи удосконалення кредитно-модульної системи організації навчального процесу; працює «Школа молодого викладача», де молодим спеціалістам надається необхідна методична  допомога з питань планування робочих навчальних програм, індивідуальних планів роботи, корекція навчально-методичних комплексів.                                                                                              

            Організація таких занять передбачає обговорення запланованих тем в різних формах, які дозволяють розглянути питання з боку теорії і практики. Це консультації, відкриті заняття, педагогічні тренінги, ділові ігри та дискусії. Всі ці види роботи дозволяють побачити, як працюють колеги, використовувати досвід, враховувати свої недоліки. Саме така діяльність дозволяє створити умови для  творчої діяльності та ефективної організації самоосвіти кожного викладача. Педагоги мають можливість обговорити з колегами та напрацювати загальні, найбільш ефективні підходи в навчально-виховному процесі. Це дозволяє створювати атмосферу професіоналізму та творчості. Тільки шляхом самоосвіти і творчих пошуків педагог досягає своєї майстерності.