Пітух Олена Олександрівна

          Якість освіти в світлі Болонського процесу розглядається як головна умова для формування довіри, доречності, мобільності, сумісності й привабливості в зоні Європейської вищої освіти. Вирішальне значення в процесі формування особистості студента має організація навчального процесу з дисципліни та особистість викладача. Якість знань має забезпечуватися у процесі аудиторної і самостійної роботи студентів при інформаційному навчанні з широким використанням методів активізації навчання. Тому надзвичайно актуально і важливо відповідно до вимог сьогодення освіти створювати сучасні навчальні матеріали.

         Одним із варіантів таких навчальних матеріалів є електронні лекції. Їх використання забезпечує обробку великого обсягу навчальної інформації, можливість виділення головного і загального обсягу навчального матеріалу, можливість представити інформацію в доступному, наочному вигляді, можливість допомогти студентам сконцентрувати увагу на питанні, що вивчається, можливість допомогти студенту розвинути уяву про об’єкт, що вивчається, можливість зробити на занятті доброзичливу атмосферу, можливість створити яскраві, добрі, цікаві, неупереджені моменти, використовувати на занятті інформаційні технології. Підготовка електронних лекцій потребує багато часу, вимагає від викладачів відповідної підготовки, знання і вміння використовувати комп’ютерні програми, досконалого знання навчального матеріалу з дисципліни.

         Узагальнюючи досвід створення і використання електронних лекцій,  можна запропонувати всім викладачам наступне: в кожну таку лекцію можна швидко внести зміни, лекції або фрагменти лекцій можна роздрукувати та використовувати як роздатковий матеріал.

         На підставі публікацій з медицини і матеріалів міжнародних наукових конференцій з інформаційних технологій в освіті, виявлені основні тенденції розвитку комп’ютерних інформаційних технологій у медичній освіті: інформатизація, індивідуалізація, інтелектуалізація, інтеграція та інтерактивність.

         Інформатизація. Медичне навчання характеризується різноманітністю типів інформації, що використовується. Їх поєднання та структуризація породжує комп’ютерні інформаційні системи таких класів: реферативні та повнотекстові бази даних; системи медичних записів; госпітальні інформаційні системи; експертні системи, що використовуються для навчання; експертно-навчальні системи; гіпертекстові та hypermedia-системи; multimedia-системи, інформаційні мережі, що використовуються для навчання; бібліотечні системи.

         Індивідуалізація. Інформація освіти в медицині дає реальні можливості побудови відкритої системи навчання. Персоніфікація знань під час навчання найбільш природно виконується на основі гіпертекстової технології. Дистанційне навчання являє собою другий напрямок індивідуалізації навчання в медицині. Це сучасна форма заочного навчання на основі нових інформаційних технологій і систем multimedia.

         Інтелектуалізація. Перший напрямок інтелектуалізації медичної освіти – це інтелектуальні навчальні системи, насамперед експертні системи.

         Інтеграція. У медичному навчанні, як і в освіті в цілому, за останні роки все більш виявляються інтеграційні тенденції. На теоретичному рівні це відноситься до усвідомлення міждисциплінарного підходу. На педагогічному рівні це проявляється в поєднанні і взаємодії різноманітних стратегій навчання. На інформаційному рівні це демонструє інтеграція сучасних парадигм інформатики. На технологічному рівні це відбивається в пануванні інтегрованих середовищ і multimedia.

         Теоретичний рівень. Водночас із поглибленням спеціалізації комп’ютерних навчальних систем можна прослідкувати і напрямок розробок комплексних систем, що охоплюють за функціональним призначенням як декілька прикордонних розділів медицини водночас, так і суміжні види діяльності людини в медицині.

         Педагогічний рівень. Multimedia і телекомунікаційні технології мають значний вплив на становлення нових стратегій навчання. Найбільш перспективним підходом у комп’ютеризованій освіті, є теорія діяльності (Activity Theory) Аудіо  і візуальні навчальні оточення.

         Інформаційний рівень.  Відзначається факт інтеграції декількох засобів подання знань у медичних експертних системах, а також інтеграції медичних навчальних систем з базами даних та інформаційними системами різноманітного призначення.

         Технологічний рівень.  Перший напрямок інтеграції на цьому рівні полягає в інтеграції інструментальних засобів різноманітного призначення з метою створення навчальних систем. Другий технологічний аспект інтеграції полягає в об’єднанні в одній навчальній системі даних принципово різноманітних форматів (тексту, графіки, таблиць, анімації, звука, відео) шляхом multimedia – технології.

         Інтерактивність. Можливість взаємодії того, хто навчається, з навчальним середовищем стає дедалі більш важливою характеристикою.       Комп’ютери використовують у навчальних закладах не тільки як могутній навчальний або контролюючий засіб, але як інформаційний пристрій, як могутній підсилювач інтелектуальних можливостей, який навчає, сприяє підвищенню якості знань, допомагає  застосовувати їх.