Зайцев Володимир Олексійович

           В сучасних умовах особливу актуальність набуває проблема якості навчання, яку неможливо вирішити без застосування сучасних технологій. Сучасні інформаційні технології забезпечують інформатизацію навчального процесу (доступ до різних джерел інформації), активізацію навчально-пізнавальної діяльності студентів, підвищення мотивації студентів до навчання, інтерактивність навчання, моніторинг навчального процесу, посилення ефективності засвоєння студентами навчального матеріалу, спонукання їх до творчої діяльності.

           Інформаційні технології надають можливість викладачеві урізноманітнювати організаційні форми і методи навчання, використовувати комп’ютерні програми, які включають різноманітний набір вправ:

·        навчальних (для презентації матеріалу);

·        тренувальних (для відпрацювання навичок і вмінь);

·        текстурних (для перевірки знань).

           Вони дозволяють максимально проілюструвати матеріал, що викликає зацікавленість у студентів та активізує їхню пізнавальну діяльність; моделювати ситуації, які максимально наближені до умов професійної діяльності; здійснювати поточний та підсумковий контроль знань студентів; посилити та урізноманітнити самостійну роботу, розвивати критичне мислення студентів; побудувати навчальний процес з урахуванням конкретної навчальної групи та індивідуальності кожного студента.

           Але наявність сучасної техніки ще не є гарантією успішної роботи. Потрібно вміло застосовувати технологію, «організувати» її.

           Серед фундаментальних дисциплін анатомія людини та фізіологія займає особлива місце, бо є базою для усіх без винятку медичних дисциплін. Особливістю їх викладання є необхідність максимальної візуалізації матеріалу. Доцільно  раціонально поєднувати сучасні інформаційні технології  з традиційними формами і методами навчання.

           В умовах, коли всі студенти мають теоретичні навчальні посібники з дисципліни і не витрачають зайвого часу на конспектування, перед викладачем на лекційних заняттях постає задача – постійно володіти увагою студентів. Її можна досягнути такими засобами:

-         оптимальна візуалізація навчального матеріалу;

-         створення проблем та постановка проблемних питань;

-         застосування ситуаційних задач;

-         наведення клінічних та життєвих прикладів, в тому числі щодо здорового способу життя.

           Великі можливості надає  застосування лекцій – презентацій. Проведення  таких лекцій вимагає старанної підготовки. При  проектуванні мультимедійної лекції  створюється сценарій заняття, де передбачається послідовність технологічних операцій, форм і засобів подання інформації на великий екран, обмірковуються шляхи керування навчальним процесом, забезпечення педагогічного спілкування на лекції та постійного зворотного зав’язку зі студентами.

           Мультимедійне заняття може досягнути максимального навчального ефекту, якщо воно стає цілісним осмисленим продуктом, а не випадковим набором слайдів. Тому особлива увага приділяється до оформлення  та застосування файлів. Кількість слайдів залежить від теми конкретної лекції, в середньому це 25 – 40, переважна більшість з яких ілюстровані, а також використовуються схеми і таблиці. При створенні текстових слайдів звертається увага на форму, розмір шрифту та кольоровий сценарій.

           Особисте керування викладачем мультимедійним проектором надає можливість  досягти повної синхронізації демонстрації слайдів з текстом лекції.

           Методика об’ємного моделювання органів і структур дозволяють візуалізувати їх динамічну зміну в процесі функціонування. Це дає можливість не тільки демонструвати студентам статичні кадри, але й ефективно використовувати в процесі навчання  динамічну зміну структур.

           Особливу зацікавленість у студентів викликають анімаційні ролики з аудіо супроводженням, короткі відеофрагменти, демонстрація органів у 3D-форматі.

           Для забезпечення зворотного зв’язку до початку демонстрації  ставляться питання проблемної спрямованості. Це спонукає студентів на діалог, вимагає коментувати побачене. З метою заохочування студентів бажано проводити оцінювання якісних відповідей.

           Ще на початку лекції створюється проблемна ситуація. Неможливість зразу її розв`язати спонукає студентів уважніше слухати пояснення викладача. На заняттях застосовуються проблемні питання, ситуаційні задачі, розв’язування яких допомагає в кінці лекції вирішити основну проблему. Інколи проблемні ситуації використовуються в якості самостійної позааудиторної роботи, з обов’язковим контролем виконання на початку наступної лекції. Для вирішення проблеми студенти вимушені ознайомитися з матеріалом лекції, що покращує сприйняття наступної.

           Студенти завжди зацікавлено сприймають клінічні приклади, приклади щодо варіантів  відповідей організму на різноманітні чинники зовнішнього середовища, шляхи збереження стану здоров’я.

           Застосування лекції – презентації сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу, лекції стають захоплюючими, покращується їх наочність, особливо в тих випадках, коли вивчаються складні явища і процеси, з'являється можливість різнобічного розгляду явища, що вивчається; розширюється арсенал прийомів подання навчального матеріалу, економиться час на його викладення. Все це викликає зацікавленість у студентів, активізує пізнавальну діяльність та критичне мислення. Також надає можливість створити сценарій лекцій з урахуванням особливостей конкретної навчальної групи та індивідуальності кожного студента.