Чернета Тамара Іванівна

          Реформування вищої професійної освіти в Україні на сьогодні вимагає підготовки не лише висококваліфікованого фахівця, готового до роботи в умовах високих технологій, але і людини, мислення якої орієнтоване на перспективу XXІ століття. Соціально-філософські засади таких змін мають на межі сформувати готовність до життя в умовах громадянського суспільства, до виконання професійних функцій як частини своїх загальнолюдських, загальносуспільних обов’язків, до реалізації себе у фаховій діяльності як унікальної особистості.

         Тенденції світового освітнього простору у цьому питанні доцільно сформулювати за “Всесвітньою декларацією про вищу освіту”, яка визначила як пріоритетні ті функції вищої освіти, які ставлять її на службу суспільству і спрямовані на створення нового демократичного співтовариства, розвитку громадянського суспільства. “Вищі навчальні заклади повинні надавати студентам можливість для всебічного розвитку їх здібностей поряд з почуттям соціальної відповідальності, навчаючи їх тому, щоб вони стали повноправними членами демократичного суспільства: співпрацювали над змінами, які будуть сприяти рівноправності і справедливості”.

         В Україні, на нашу думку, серед студентської молоді чітко окреслилися дві соціально-філософські проблеми: перша проблема полягала в тому, що, хоча більшість молоді підтримувала суспільні зміни, однак не розуміла важливості своєї ролі в цьому процесі, чи не усвідомлювала відповідальності активного громадянина новітнього демократичного суспільства України. Молодь ототожнювала демократію зі “свободою”, а свобода без відповідальності – це хоча й не анархія, однак і не демократія. Вища школа була зовсім не готова до виконання своєї важливої роль підготовки нового покоління громадян у зароджуваній демократії.

         Друга соціально-філософська проблема – це нагальна потреба відтворення почуття єдиної спільноти незалежно від національного, мовного, релігійного забарвлення українського суспільства. Політиканство, яке заполонило всі засоби масової інформації, видаючи свої політичні цілі за ”цінності дійсної демократії”, аморальність, злочинність дій і вчинків значної частини політичних і державних діячів породило глибоку недовіру, аполітичність серед молоді, зневагу до конституційних засад української державності, послабило відчуття єдиної спільноти українського народу.

         Слід звернути увагу і на такий соціально-філософський аспект проблеми, який констатує, що молодь є найменш консервативним за своїми ціннісними орієнтаціями соціальним прошарком населення, найбільш чутливо реагує на соціальні зміни, їй притаманне негативне ставлення до порушення демократичних норм, законів, моральних принципів. Студентська молодь в усі часи виступала своєрідним барометром соціально-економічного та політичного стану суспільства, з повним правом її можна розглядати як “соціальний нерв суспільства”. Опора на ініціативу, активну життєву позицію, європейські ціннісні орієнтації студентства є реальним показником цивілізованості суспільства, утвердження в ньому демократичних начал. Важливо чітко усвідомити, що успішна розбудова української держави залежить від самосвідомості, самодостатності, незаангажованості, свободи мислення, громадянської зрілості кожного молодого громадянина України. Водночас слід особливо наголосити, що ми навчаємо  в вузах не людину якоїсь професії, а творимо громадянина. Ми зобов’язані виховувати активних свідомих громадян, патріотів України, а не заляканих конформістів. Утвердження України як демократичної держави, зміна вектора суспільно-історичного розвитку поступово змінює систему світоглядних орієнтирів українських громадян. Науково-педагогічним колективам вищої школи необхідно створити такі виховні середовища, які б забезпечили формування у молоді нових пріоритетів, зокрема, гуманістичної орієнтації, свободи і демократії та громадянських і моральних чеснот:  справедливість, совість, повага до праці, істини, турбота про сім’ю, батьківщину, родину та ін. Це сприятиме утвердженню України як єдиної духовної, політичної, соціально-культурної спільноти громадян, здатних керуватись не суб’єктивними інтересами, не ідеологією певної групи людей, а визнавати лише одну ідеологію – Основний закон України, Конституцію.

         У суспільстві відбувається усвідомлення необхідності впровадження комплексу соціально-педагогічних заходів для зміни існуючої ситуації з метою підготовки молоді до життя в умовах правової демократичної держави і громадянського суспільства.