Шаповал Маргарита Миколаївна

Виховання гуманності у медичних сестер

                 Медицина - одна із найбільш гуманних сфер людської ді­яльності, а отже, сама лікарська професійна діяльність спря­мовується на запобігання хвороб або полегшення їх, що є без­посереднім втіленням гуманних ідей у суспільному житті.

         Виховання гуманності у студентів-медиків вимагає ре­алізації завдань формування в них патріотичних переко­нань, набуття певного практичного досвіду, необхідного для реалізації цих знань у практичній діяльності. Важли­вим аспектом виховання гуманності майбутніх медиків є формування наукового світогляду і закріплення ними над­бань, які розвиваються та адаптуються на основі ініціативи самих студентів, їх саморозвитку та самовдосконалення.

         Побудова соціальної, правової, демократичної держа­ви та громадянського суспільства в Україні безпосередньо пов'язана з формуванням нового рівня правової свідомості та правової культури населення, що, у свою чергу, вимагає посилення уваги до питань правового навчання і вихован­ня майбутніх фахівців, які мають володіти і неухильно до­тримуватися вимог законів, уміло застосовувати їх у прак­тичній діяльності.

Головне завдання курсу - дати практичні знання і уміння на основі новітніх методик навчання (проблемні лекції, се­мінари - диспути, реферативна робота студентів, самостій­на науково-дослідна робота студентів, плановий досвід-контроль знань та інші сучасні методи навчання). Реалізація формування гуманістичних переконань студентів медично­го коледжу передбачає виділення основних компонентів у процесі фахової підготовки особистості: формування духов­ного світу медичної сестри в умовах будівництва держав­ності України; врахування основних засад становлення та професійного розвитку майбутніх медиків, їх світогляду, гуманістичних переконань; постійне збагачення професій­них знань, вироблення свідомого ставлення до навчання, самоосвіти; розвиток позитивних емоцій та громадянської гідності; реалізація завдань гуманістичного спрямування.

         Професійна підготовка студентів медичного коледжу реалізується через якісне формування їх гуманістичного світогляду та громадянського становлення особистості, яке здійснюється у процесі навчально-пізнавальної діяльності з урахуванням особливостей інтелектуального розвитку. Ефективність виховання гуманності у студентів медично­го коледжу в процесі фахової підготовки зростає за таких умов: відповідність змісту і форм виховання гуманності у студентів медичного коледжу в процесі фахової підготовки, що враховує соціальне замовлення на кваліфікованого медичного працівника як носія добра, милосердя, співчут­тя, терпимості тощо; систематичність створення педагогіч­них ситуацій і соціально-побутових умов для розкриття та стимулювання розвитку гуманістичного мислення майбут­ніх бакалаврів як детермінанти формування національної свідомості.

         Така спільна діяльність спрямована на вирішення пер­шочергових питань, які полягають в тому, щоб медичним сестрам почути один одного, усвідомити свої проблеми, зрозуміти і знайти себе, повірити в свої сили та можливість участі у розвитку сестринської справи.

Список літератури:

1. Болотіна Н. Медичне право у системі права України // Право України. - 1999. - №7.

2. Ступаков И.Н., Елисеев М.Б., Самородская И.В. Значе­ние медико-экономических стандартов в организации системы здравоохранения, // Проблемы стандартиза­ции в здравоохранении. - 2002. - №4.

Організаційно-методичне забезпечення діяльності  ЦМК соціально-економічних дисциплін Куп’янського медичного коледжу

 ім. Марії Шкарлетової

                                                        Освіта має бути істинною, творчою,

                                                        повною, зрозумілою та міцною.

                                                                                              Я. А. Коменський

         Сучасна система охорони здоров'я вимагає підготовки такого моло­дого спеціаліста, який зміг би приймати самостійні рішення, визначати обсяг медичної допомоги в межах своєї компетентності та кваліфіко­вано її надавати, працюючи з населенням, активно впливати на форму­вання здорового способу життя, здійснювати заходи щодо профілактики та збереження здоров'я населення. Саме тому, одним із найважливіших завдань сучасної системи освіти у вищих медичних закладах став її перехід до продуктивних, проблемних методів навчання і виховання, впровадження інноваційних технологій, формування творчої, всебічно розвинутої особистості з активною життєвою позицією. З переходом вищої медичної школи на засади Болонської системи навчання колек­тив ЦМК соціально-економічних дисциплін у нових умовах вдався до вдосконалення змісту своїх традиційних навчальних дисциплін. Це зу­мовило необхідність розробки нових навчальних і робочих програм, підготовки і видання посібників, вказівок і рекомендацій для студентів і викладачів.

         Робота методичного об'єднання планується з урахуванням актуаль­ності проблем підвищення ефективності та оптимізації навчального процесу, особливостей викладання навчальних дисциплін, різнобічності педагогічної діяльності. Тематика засідань охоплює різноманітні напря­ми організації навчально-методичної роботи: організація самостійної і науково-пошукової роботи студентів, впровадження і використання новітніх технологій навчання, забезпечення міжпредметної інтеграції та наступності у викладанні дисциплін, використання ефективних форм і методів контролю знань студентів.

         Методичне об'єднання постійно підвищує фаховий рівень виклада­чів з використанням таких форм як: педагогічні читання, вдосконалення самоосвіти, обмін досвідом, взаємовідвідування занять тощо; вивчає і запроваджує кращі педагогічні технології; виробляє єдину інформа­ційну базу та методологічні підходи до викладання навчальних дис­циплін, керуючись навчальними програмами та іншими нормативними документами з урахуванням специфіки дисциплін і досягнень медици­ни. У контексті питань, які ставлять на обговорення метод об'єднання, обов'язково плануються відкриті заняття з використанням різноманіт­них форм, методів та засобів навчання. З метою поліпшення ефектив­ності навчального процесу, крім традиційних занять, використовуються такі форми роботи: педагогічні читання, семінари, круглі столи, вистав­ки. Такі заходи дають можливість викладачам обмінюватися досвідом, демонструвати свої методичні напрацювання, знайомитися з методикою проведення занять.

         Здійснення міждисциплінарної інтеграції передбачає пошук різно­манітних форм і методів її реалізації. Викладачі циклової комісії прово­дять інтегровані заняття. Так, інтегроване заняття з основ права та медсестринства в терапії «Майбутнє без СНІДу (медико-правові аспекти)» показало переваги занять з використанням комп'ютерних технологій: збагачення унаочнення заняття (демонстрація фрагменту стрічки, рек­ламних роликів, слайдів). На заняттях викладачі досить широко вико­ристовують для реалізації міжпредметної інтеграції такі форми навчан­ня: термінологічні диктанти, які поєднують знання медичних термінів з різних дисциплін; елементи ділових ігор з моделюванням клінічних ситуацій; ситуаційні задачі; реферативні повідомлення, які поєднують матеріал певної теми із суміжними дисциплінами і сприяють поглиб­ленню знань; структурно-логічні схеми, таблиці, що відображають взаємозв'язок понять, суджень. Проведення лекцій супроводжується демонстрацією слайдів.

Більше десяти років у коледжі плідно працює студентський науковий гурток «Правознавець». Науковий гурток має на меті формування у сту­дентів сучасного правового мислення, засвоєння стрижневих правових цінностей, вивчення класичних та сучасних загальнотеоретичних робіт. Студенти повинні поглибити свої правові знання, а також отримати на­вички застосування фундаментальних знань у сфері юридичної практи­ки. У ньому беруть участь кращі студенти молодших курсів. Вони нав­чаються працювати з документами, літературою, обирати теми рефератів і виступів, правильно, згідно з науковими вимогами, оформлювати свої роботи. Апробація їх тем проходить у вигляді фіксованих виступів на за­сіданнях гуртка або на семінарських заняттях. Підсумки наукової роботи студентів за рік підводяться на щорічній науковій конференції коледжу. Роботи студентів у науковому гуртку в подальшому використовуються у вигляді доповнюючих матеріалів при вивченні тем з дисципліни надалі. Разом з тим, ця праця дає можливість учасникам оволодіти первинними навичками наукового пошуку, збагатити свої знання, навчитися виступа­ти і захищати свої твердження в аудиторії, а підведення підсумків під­креслює соціальну значимість їх праці в період навчання у коледжі.

         На базі кабінету соціально-економічних дисциплін створено право­вий консультативний пункт коледжу для батьків та дітей. Головне за­вдання робот правового пункту є: пропаганда правових знань з метою підвищення правової грамотності батьків; проведення заходів, спрямо­ваних на оволодіння батьками системою умінь, необхідних для організа­ції діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин педагоги - батьки.

Література:

1. Активні та інтерактивні методи навчання / Укладач Кравчина О. С. - К.: ЦІППО АПН України, 2003. - 32 с.

2. Сиротенко Г. Шляхи оновлення освіти: Науково-методичний аспект. Інформаційно-методичний збірник. - X. : Видав. гр. «Основа», 2003. - 96 с.

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко; За ред. О. І. Пометун. К.: АСК, 2003.

Викладання «Основ права» в Куп’янському медичному коледжі імені Марії Шкарлетової

Педагогічна ідея - це повітря,

в якому розправляє крила

педагогічна творчість.

(В. Сухомлинський)

Зміна цінностей, яка відбулася в Україні, вимагає невідкладних перетворень в усіх сферах життя, і чи не найперше в освіті. Навчально-виховний процес має спрямовуватись на становлення творчої особистості, здатної до діяльності у новій суспільно-політичній ситуації, до саморозвитку. Перед сучасним викладачем стоїть завдання державної ваги – сформувати покоління всебічно розвинених, свідомих громадян, гідних високої місії – будувати і жити в цивілізованій європейській державі.

Держава, яка прагне сконцентрувати всі ресурси для того, щоб вижити сьогодні й процвітати завтра, не повинна забувати про найцінніший свій потенціал – молодь. Своє завдання викладач правознавства вбачає у розв’язанні проблеми державної ваги – формувати покоління нової генерації, покоління всебічно розвинених, свідомих громадян, характерними рисами яких мають стати висока правова культура, послідовні демократичні переконання, вміння легальними засобами захищати загальновизнані суспільні цінності. Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива участь особи у суспільному та державному житті.

Найголовніше завдання викладача  в будь-якій ситуації - створити в групі творчу атмосферу, більше того, педагог повинен розуміти психологічну сутність цього процесу. Це насамперед не насильне навчання, а заохочення до пізнання, повага інтелектуальної сили особистості.

За умов, коли суспільні дисципліни є непрофільними, а потреби у формуванні громадянської свідомості студентів – домінуючими, потрібно намагатись викладати курс «Основи правознавства», «Основи права» моделюючи основні дидактичні принципи організації навчально-виховного процесу на занятті.

Перше, що на мій погляд, формує у студентів ставлення до предмета, - це відповідність вступної лекції принципам доступності, зв’язку навчання з практикою та повсякденним життям, цілеспрямованості й мотивації. Іншими словами, - студент повинен вийти з першого заняття переконаним: «Мені цікаво. Це зовсім не складно, оскільки я зустрічався з цим у реальному житті, але дуже важливо, бо це моє життя і моя держава!»

Викладач правознавства основну мету своєї роботи  із студентами повинен вбачати в тому, щоб не тільки ознайомити їх з основами теорії державно-правових явищ, а й розвивати критичне мислення, вміння спілкуватися, брати участь у суспільному житті.

Пошуки оновлення методів навчання ведуться в різних напрямках. Одним із них є використання правових ігор у навчальному процесі.

Великий педагог К.Д. Ушинський стверджував, що «у грі розкриваються творчі здібності особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку». Видатний педагог сучасності В.О.Сухомлинський вважав що, «гра – це іскра, що запалює вогник допитливості та цікавості».

Найважливішими завданнями рольової  гри є зацікавлення студентів правовою проблематикою, навчання спілкуванню з іншими людьми, вирішенню типових життєвих ситуацій, саморегуляції своєї поведінки. Саме за допомогою практичних вправ і тренувань можливе формування стану безпосередньої готовності дотримуватись певних норм. Незважаючи на деяку умовність, ця робота створює у студентів уявні моделі бажаної поведінки.      Правові ігри я застосовую на семінарських заняттях. Тематика правових ігор має бути обмежена найбільш типовими життєвими ситуаціями, які мають між собою логічний взаємозв’язок.

Заняття, що проводяться у формі рольової гри, будуються за принципом структурної системності. Тема «Основи сімейного права» вивчається відповідно до Сімейного кодексу України. Вивчення теорії постійно закріплюється консультаціями, які надають «юристи» з питань, що стосуються певного розділу. Наприклад, «Шлюбний контракт. Роль медичних працівників у правовому регулюванню сімейних відносин. Правовий статус дітей, народжених шляхом штучного запліднення». При вивченні теми «Основи кримінального права» надаються «консультації» з питань «Злочини в системі охороні здоров’я. Злочини проти життя і здоров’я людини. Лікарська таємниця».

При вивченні теми «Основи конституційного права» проводиться  конкурс з правового виховання студентів, під девізом «Моя свобода і права закінчуються там, де починаються права і свободи іншої людини».

Самостійна робота студентів спрямована на опрацювання ними кола найбільш актуальних питань правового забезпечення їхньої майбутньої професійної діяльності у вигляді доповідей чи рефератів, а саме: «Правова культура медичного працівника», «Права та обов’язки медичних працівників», «Права пацієнта», «Охорона праці в закладах охорони здоров’я», «Актуальні юридичні аспекти в питаннях медичної етики», «Правові основи системи охорони здоров’я», «Оплата праці працівників охорони здоров’я», «Злочини в охороні здоров’я» та ін.

         Таким чином, успіх викладання  залежить від максимального наближення теорії до життя, що спонукає  студентів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, відносин, які лягли в основу викладення предмета, залучаючи їх до спільної діяльності в процесі пізнавального пошуку.

Література:

1. Цехмістрова Г. С. Методологічне обґрунтування проведення семінарських занять у вищих навчальних закладах // Проблеми освіти. — К., 2001. — Вип. 24. — С. 14–24.

2. Цехмістрова Г. С. Педагогічна майстерність та оцінка якості викладання у вищому закладі освіти // Нові технології навчання. — К., 2001. — Вип. 31. — С. 24.

3. Щербань П. М. Навчально-педагогічні ігри у вищих навчальних закладах. — К.: Вища шк., 2004. — 206 с.

Інноваційні методи активізації пізнавальної діяльності студентів на заняттях з дисципліни « Історія України»

         В сучасну епоху змін та розвитку інтерактивних процесів особливо важливого значення набуває використання у навчально-виховному процесі інноваційних технологій, які спрямовані на розвиток у студентів творчого мислення, активності, на формування у них готовності сприймати різноманітні зміни у суспільстві.

         Використання таких технологій сприяє поглибленню інтересів та нахилів до майбутньої професії, стійкому позитивному ставленню до майбутньої діяльності, самооцінки своїх професійних здібностей.

         Кожен із викладачів шукає власні шляхи формування професійної майстерності.

         Історія України – це не лише цікавий предмет. Вона покликана давати знання, виховувати підростаюче покоління, формувати найкращі людські цінності, патріотизм, любов до Батьківщини, естетичні смаки. Сьогодні її завдання ще й в тому, щоб сформувати соціально зрілу, творчу, політично виховану, активну, працелюбну особистість. Особистість, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї.

        Завдання викладача історії полягає в тому, щоб не допустити «розумового ледарства», яке В. О. Сухомлинський вважав небезпекою, бо воно морально калічить людину. «Розум людини – не посудина, яку треба заповнити. А смолоскип, що треба запалити» -  казав Плутарх.

         Основна інформаційна магістраль у навчальному процесі вищої школи – лекція. Вона формує широкий професійний кругозір і загальну культуру, школу наукового мислення. Лекція найекономічніший  спосіб передачі й засвоєння навчальної інформації. Особливо вона доречна коли на викладання дисципліни відводиться мала кількість годин, а необхідно викласти у логічно систематизованій формі великий обсяг навчальної інформації. При цьому подача наукових фактів сприяє активізації уваги, мислення студентів, збуджує інтерес і внутрішню активність думки, створює умови для подальшого глибокого і самостійного вивчення навчального матеріалу за підручником. Під час слухання лекції у студентів формується уміння слухати і усвідомлювати побачене і почуте, здійснювати важливі розумові операції, як аналіз, синтез, порівняння. Лекція справляє глибокий виховний вплив на студентську аудиторію і є фактом особистого спілкування аудиторії з педагогом.

         Особисто мені подобається  лекція-бесіда.      Методична специфіка лекції-бесіди в тому, що викладач виступає і в ролі інформатора, і в ролі співбесідника, що вміло направляє хід діалогу зустрічними питаннями. Лекція-бесіда допускає викладення власної точки зору з того чи іншого питання. Викладач сам повинен ставити питання студентам, щоб почути їх висловлювання, викладення їх позиції, направляючи бесіду у потрібне, логічне  русло. Так утворюється підгрунття для обміну думками, бесіди.

         В результаті запланованих дій викладача лекція-бесіда може перетворитись у лекцію-диспут. Функції педагога передбачають таку постановку питань, яка веде до зіткнення думок і, відповідно, до пошуку аргументів, поглибленого аналізу проблем, що розглядаються. У цьому випадку методична майстерність викладача включає не лише вміння читати лекцію-монолог, відповідати на питання, вести бесіду, але й навички організації диспуту і вмілого керування ним. Тему дискусії потрібно обирати і розробляти попередньо. Але однієї потенційної дискусійності недостатньо. Тема повинна надавати можливість учасникам дискусії прийти до кінцевого результату, до істини. Наприклад, вивчаючи тему: «Україна в умовах незалежності» я спеціально готую проблемні питання, які передбачають полеміку, поглибленого аналізу ситуації, пошуку аргументів.

         Слід відзначити, що успіх впровадження інноваційних технологій залежить від інформатизації навчального процесу.

         Він повинен бути до такої міри насиченим комп’ютерною технікою, щоб кожний студент у будь який час мав можливість вести пошук в Інтернеті, обмінюватися інформацією з іншими студентами.

                                               Література:                 

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. - К.: ІЗМН, 1998. - 204 с.

2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання - нова освітня філософія // Педагогіка толерантності. - 2001. - № 1. - С.16-19.

3. Погрібна Н. Особистісно орієнтоване управління загальноосвітнім закладом // Директор школи. - 2002. - №14. - С. 5-6.

Інноваційні підходи до організації професійно-практичної підготовки студентів-медиків на заняттях соціально-економічних дисциплін.

М. М. Шаповал

Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової

         Сучасні соціально-економічні умови в Україні висувають на перший план питання підвищення якості професійної підготовки майбутніх медиків, формування в них зацікавленості у здобутті професії та прагнення самовдосконалення.

         Сьогодні перед вищою школою стоїть завдання створити умови для підготовки інноваційно орієнтованих фахівців, які були б здатні забезпечити у перспективі прискорений розвиток високотехнологічних галузей з високим експортним потенціалом.

         Щоб встигати за розвитком сучасного мінливого світу, студенти повинні мати високий рівень освіти, а без впровадження сучасних інноваційних технологій це не можливо. 

         У сучасній педагогіці існує багато різноманітних форм та методів інноваційного навчання, спрямованих на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому розвитку самоосвіти і самореалізації.

         Підготовка студентів-медиків не можлива без використання нових інформаційних технологій. Впровадження ІКТ  у навчальний процес не тільки звільняє мене від рутинної частини організації навчального процесу, а й дає змогу створити багатий довідковий та ілюстративний матеріал, поданий у найрізноманітніших формах – текстовій, графічній, анімаційній, звуковій та у вигляді відео ефектів, активізує всі види діяльності студента, сприяє  набуттю ними  практичних навичок. Викладачем, який використовує нові інформаційні технології в навчанні, працювати водночас і легко і важко. Легко, тому що студентам подобається працювати на заняттях, де використовується ІКТ і вони дуже хочуть пізнати багато чого нового, вони прагнуть до знань. Важко, тому що викладачу  потрібно йти в ногу з часом, не відстаючи від нових досягнень інформаційних технологій, постійно потрібно бути в курсі подій та займатися самоосвітою.

         Застосування інформаційних технологій дозволяє організувати учбові заняття на якісно іншому рівні, що дозволяє збільшити долю творчих робіт і створювати ситуації успіху для студента, підвищити ефективність студентської праці, розширити можливості активної участі в дистанційних заходах різного рівня, що істотно підвищує мотивацію, значно покращує чіткість в організації роботи групи студентів. Хочеться відмітити, що емоційний настрій лекційний занять зовсім інший, ніж при використанні традиційних наочних посібників, результативність вивчення теми значно підвищується. Під час навчання студенти показують високу активність. Усі види самостійних робіт виконуються на необхідному рівні і оцінюються вмить.     

         Викладання соціально-економічних дисциплін  я супроводжую електронними PowerPoint презентаціями. Вони ідеально підходять для створення мультимедійних навчальних посібників: з барвистою графікою, відеосюжетами, звуковим рядом. Мультимедійна презентація дозволяє представити навчальний матеріал, як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпною структурованою інформацією в алгоритмічному порядку. Мультимедійні презентації підвищують інтерес до заняття. Заняття з використанням інтерактивних дошок сприяють збільшенню творчості студента підвищує мотивацію, значно покращує чіткість в організації роботи групи студентів. Підвищують активність студентів; економлять час: потрібну інформацію студент  може побачити на дошці, в той час як викладач її просто пояснює; сприяють зацікавленості студента у навчальному процесі.

         Використання у навчальному процесі відразу різних матеріалів: зображення, звуку, відео, ресурсів Інтернету та інших матеріалів сприяє оперативному контролю знань та можливості дистанційного навчання надання великих можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок.

         Наприклад, на заняттях з  історії України розповідаючи про Зборівську битву (події Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького 1648-1657 років) можна  створити схему під час лекції, показуючи подію в розвитку, що набагато корисніше для визначення послідовності подій і засвоєння їх  студентами, можна створювати анімаційні карти та інше.

         Отже, підготовка майбутнього медичного працівника має здійснюватися шляхом запровадження у навчальний процес інноваційних технологій навчання, використання яких є міцним стимулюючим чинником активної пізнавальної діяльності, максимально розвиває здатність студентів до комунікації, взаєморозуміння у процесі педагогічно організованого співробітництва, діалогу та спілкування. Таким чином, можна говорити, що інтеграція інформаційних технологій в освіті дозволяє здійснити особово-орієнтований підхід в навчанні.

Література:

1.   Горшунова Н.К. Інноваційні технології в підготовці лікаря в системі безперервної професійної освіти // Фундаментальні дослідження. - 2009. - № - С. 86-88.

2. Колісник-Гуменюк Ю.І. Інтерактивні методи викладання гуманітарних дисциплін  у медичних навчальних закладах // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: зб. наук. праць. - 2010. - № 244. Стрілець С. І. Інноваційні технології і методи навчання у вищій освіті: проблеми та перспективи // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. - 2011. - № 90.

Правова підготовка молодших медичних спеціалістів як складова компетентністного підходу

                                      «Мистецтво навчання не потребує нічого іншого,

 крім умілого розподілу часу, предметів і       методів...»

                                                                                                                        Ян Коменський

         Зміна цінностей, яка відбулася в Україні, вимагає невідкладних перетворень в усіх сферах життя, і чи не найперше в освіті. Навчально-виховний процес має спрямовуватись на становлення творчої особистості, здатної до діяльності у новій суспільно-політичній ситуації, до саморозвитку. Перед сучасним викладачем стоїть завдання державної ваги – сформувати покоління всебічно розвинених, свідомих громадян, гідних високої місії – будувати і жити в цивілізованій європейській державі.   Держава, яка прагне сконцентрувати всі ресурси для того, щоб вижити сьогодні й процвітати завтра, не повинна забувати про найцінніший свій потенціал – молодь. Без належного рівня правових знань і навичок правомірної поведінки неможлива участь молодої особи у суспільному та державному житті.                                                                                             Щоб досягти поставленої мети, в процесі викладання основ права я застосовую  наступні  методи: здійснення особистісного орієнтованого підходу; створення умов для розвитку навичок самостійного здобуття правових знань, формування вміння працювати з нормативно-правовими актами, застосовувати набуті юридичні знання для аналізу різноманітних життєвих ситуацій, знаходити рішення, що відповідають вимогам чинного законодавства; впровадження в процесі роботи інноваційних технологій та нетрадиційних форм навчальної й виховної роботи;     формування громадян-патріотів, які відзначаються високим рівнем правової культури та правосвідомості, широтою мислення, глибокими професійними знаннями.               Одним з поширених видів занять з гуманітарних наук у вищих навчальних закладах є семінар. Семінар є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Глобальна мета семінару – полягає в тому, щоб знання, які отримали студенти, наприклад, на лекції або в результаті самостійної роботи розширилися, поглибилися, закріпилися, набули якісно нового змісту. Студенти на семінарах навчаються бути здатними до самостійних суджень, відтворення та поглиблення знань.        

       Семінарське заняття я провожу  методом аналізу ситуацій. Розвиток уміння аналізувати ситуацію, працювати з правничою інформацією, викладати и відстоювати свої погляди допоможе студенту прийняти правильне рішення в практичній діяльності. Такі семінарські заняття сприяють поглибленню теоретичної  й практичної підготовки майбутніх фахівців. Студенти можуть виявити рівень своїх знань чи прогалини у знаннях і звернути увагу на ті знання, навички й уміння, які необхідно удосконалювати.                                          Під час розв’язання ситуаційних задач студент набуває навички застосовувати норми конституційного, трудового, цивільного, сімейного, адміністративного та кримінального права до певних фактичних обставин, мають опрацювати матеріали різних галузей права України, рекомендовані нормативно-правові акти, підручники та посібники, наукову юридичну літературу.  Розв’язання ситуаційних задач, виконання вправ і завдань сприяє вивчанню, засвоєнню й закріпленню навчального матеріалу дисципліни. Під час вирішення кожної ситуаційної задачі необхідно усвідомити зміст правовідносин, що склалися між сторонами спору, які юридичні наслідки при цьому виникають, спірні питання, на які необхідно відповісти, а вже потім винести мотивований висновок по задачі, розв'язати її.                              

       Знання студентів, виявлені на семінарах повинні коментуватися та обов'язково оцінюватися. Оцінки заносяться до журналу і враховуються при виставленні підсумкової (чи модульної) оцінки з навчальної дисципліни.      Таким чином, семінарське заняття спрямоване на якісне засвоєння знань студентами, розвиток їх розумової діяльності, виявлення умінь та навичок критичного осмислення проблем, набуття досвіду самостійного опрацювання навчального матеріалу, пошукової роботи, набуття якостей, які стануть у нагоді в подальшому житті.

         Список літератури:

1. Арутюнов Ю.С., Дера В.Г. Деловая игра «Мозговая атака»: Методическое пособие. – М., 1990.

2.  Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения. – М., 1982.

3. Мухина С.А., Соловьев А.А. Нетрадиционные педагогические технологии в обучении. – Ростов-на-Дону, 2004.

4. Формування інноваційного освітнього середовища у вищому навчальному закладі в контексті вимог Болонського процесу» (Стаття опублікована у збірнику «Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства» - Матеріали «Міжнародної науково-теоретичної конференції», м. Тернопіль, 26.03.2004 р.).

Досвід проведення семінарських занять

М. М. Шаповал

Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової

         Одним з поширених видів занять з гуманітарних наук у вищих навчальних закладах є семінар. Семінарське заняття є формою навчання, що дає змогу ефективно організовувати самостійну роботу студентів. Семінар - це живий, творчий процес. Семінар є засобом розвитку у студентів культури наукового мислення, а також призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методикою наукового пізнання. Глобальна мета семінару – полягає в тому, щоб знання, які отримали студенти, наприклад, на лекції або в результаті самостійної роботи розширилися, поглибилися, закріпилися, набули якісно нового змісту[3]. Студенти на семінарах навчаються бути здатними до самостійних суджень, відтворення та поглиблення знань. Основними завданнями семінарських занять є:

- закріплення у студентів теоретичних знань;

- оволодіння ними науковим апаратом, навичками усного і письмового викладання навчального матеріалу;

- залучення їх до науки, наукових досліджень;

- прищеплення їм навичок творчого мислення, самостійного формулювання та висловлювання власних думок, а також захисту висунутих наукових положень та висновків;

- формування у них правового світогляду, здатності пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами повсякденної практики державноправового будівництва в країні[2].

         Якість семінару перш за все залежить від підготовки студентів до нього. Студентам необхідно відвідувати кожне семінарське заняття. Пропуск семінару позбавляє студента можливості усвідомити, закріпити та отримати цілісне уявлення по тій чи іншій темі.                                                Методичні вимоги до роботи на семінарі:                                            1) переважна більшість семінарських занять проводиться у формі інтерактивної дискусії, під час якої викладач здійснює поточний контроль якості знань студентів, перевіряє виконання їх завдань самостійної роботи;

2) семінарське заняття починається вступним словом викладача, в якому він розкриває значення теми і цілі заняття, форми і методи його проведення;

3) студент, розкриваючи зміст того чи іншого питання теми семінарського заняття повинен пов'язувати матеріал з актуальними проблемами сучасності;

4) систематичні виступи на семінарах сприяють поповненню словарного запасу, а також вмінню лаконічно і точно висловлювати свої думки;

5) студенти повинні уважно слухати виступи своїх однокурсників і оцінювати наскільки глибоко розкрите питання. Активна участь на семінарських заняттях прищеплює навички участі у дискусії, аналізі різних точок зору, вмінню відстоювати власну позицію;

6) після закінчення виступу студента відбувається обговорення проблеми. При цьому викладач не тільки направляє обговорення на розкриття вузлових питань, але і дає змогу виступити усім учасникам семінару;

7) завершується семінарське заняття заключним словом  викладача, в якому підсумовується робота групи, аналізується ступінь розкриття теми, оцінюються всі форми участі студентів на семінарі[1].

         Семінарське заняття цікаво проводити  методом аналізу ситуацій. Розвиток уміння аналізувати ситуацію, працювати з правничою інформацією, викладати і відстоювати свої погляди допоможе студенту прийняти правильне рішення в практичній діяльності. Такі семінарські заняття сприяють поглибленню теоретичної  й практичної підготовки майбутніх фахівців. Студенти можуть виявити рівень своїх знань чи прогалини у знаннях і звернути увагу на ті знання, навички й уміння, які необхідно удосконалювати.                      Під час розв’язання ситуаційних задач студент набуває навички застосовувати норми конституційного, трудового, цивільного, сімейного, адміністративного та кримінального права до певних фактичних обставин, мають опрацювати матеріали різних галузей права України, рекомендовані нормативно-правові акти, підручники та посібники, наукову юридичну літературу.  Розв’язання ситуаційних задач, виконання вправ і завдань сприяє вивчанню, засвоєнню й закріпленню навчального матеріалу дисципліни. Під час вирішення кожної ситуаційної задачі необхідно усвідомити зміст правовідносин, що склалися між сторонами спору, які юридичні наслідки при цьому виникають, спірні питання, на які необхідно відповісти, а вже потім винести мотивований висновок по задачі, розв'язати її.                          

     Наприклад:        

     Тема: Основи трудового права України. Задача № 1.                          

     ВІЛ та вірусний гепатит В, різко погіршили самопочуття пацієнта М. У зв’язку з цим батьки дитини звернулися по медичну допомогу до інфекційної лікарні. Після того, як батьки повідомили лікаря про наявність у дитини ВІЛ-інфекції, в госпіталізації їм відмовили. Батьки були у відчаї, однак прийняли рішення не залишати приміщення лікарні, наполягали на терміновій госпіталізації дитини. Тільки через п’ять годин, коли здоров’я  дитини суттєво погіршилось, вона була госпіталізована.                                            

    Які порушення прав дитини відбулися? Який механізм захисту прав дитини?                                                                                     

Список використаної літератури

1. Буряк В. Самостійна робота як вид навчально діяльності школяра // Рідна школа - К.: 2001 № 9 - с.49-51.

2. Вербицкий А., Попов Ю., Поддесков В., Андросюк Е. Самостоятельная работа студентов : проблемы и опит Высшее образование в России - М., 1995 № 2 - с. 138.

3. Володько В.М., Солдатенко М.М. Індивідуальність навчання студентів // Педагогіка і психологія - К.: 1994 - №3-с. 31.