Жирова Світлана Станіславівна

          Формування майбутнього професіонала, спроможного до високопродуктивної творчої праці, потребує пошуку найефективніших форм і методів навчання.

          Сьогодні студенти ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації характеризуються недостатньою мотивацією до навчання, пасивністю, відсутністю читацької культури.

          Використовуючи різні методи навчання при викладанні дисципліни «Світова література», я зупинилась саме на пробьлемному навчанні. Мапйбутній медичний працівник – це не  тільки фахівець, а й гармонійно розвинена особистість.

          Найважливіший показник всебічно і гармонійно розвиненої особистості – наявність високого рівня розумових здібностей. Якщо навчання веде до розвитку творчих здібностей, то його можна сполучити з розвиваючим навчанням, тобто таким навчанням, при якому викладач, спираючись на знання закономірностей розвитку мислення, спеціальними педагогічними засобами веде цілеспрямовану роботу по формуванню розумових здібностей і пізнавальних потреб своїх студентів у процесі вивчення дисциплін. Таке навчання є проблемним.

         Навчання студентів готовим прийомам розумової діяльності – це шлях досягнення звичайної активності, а не творчої.

         Ціль активізації шляхом проблемного навчання полягає  в тому, щоб зрозуміти рівень засвоєння понять і навчити не окремим розумовим операціям у випадковому, що стихійно складається, порядку, а в системі розумових дій для рішення нестереотипних задач. Ця активність полягає в тому, що студент, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам одержав з нього нову інформацію. Іншими словами, це розширення поглиблення знань за допомогою раніше засвоєних  знань чи нове застосування колишніх знань. Нового застосування колишніх знань не може дати ні  викладач, ні книга, воно шукається і знаходиться студентом, поставленим у відповідну ситуацію. Це і є пошуковий метод навчання, який я активно використовую на своїх заняттях.

          Розумовий пошук – складний процес, він, як правило, починається з проблемної ситуації, проблеми. Але не всякий пошук зв'язаний з виникненням проблеми. Якщо дати завдання студентам, указавши, як його виконати, то навіть самостійний пошук не буде рішенням проблеми.

          Справжня активізація студентів характеризується самостійним пошуком не взагалі, а пошуком шляхом рішення проблем. Якщо пошук має на меті рішення теоретичної, технічної, практичної, навчальної проблеми чи форм і методів художнього відображення, він перетворюється в проблемне навчання.

          Мета проблемного типу навчання – не тільки засвоєння результатів наукового пізнання, системи знань, але і самого шляху процесу одержання цих результатів, формування пізнавальної самодіяльності студентів і розвитку його творчих здібностей.

          При проблемному навчанні діяльність викладача полягає в тому, що він доводить у необхідних випадках пояснення змісту найбільш складних понять, тому я систематично створюю проблемні ситуації, повідомляю студентам факти й організую  їх навчально-пізнавальну діяльність так, що на основі аналізу фактів студенти самостійно роблять висновки й узагальнення, формують визначені поняття, закони.

          У результаті у студента  виробляються навички розумових операцій і дій, навички переносу знань, розвивається увага, воля, творча уява.

         Уміло побудоване на основі проблемного викладення заняття має величезний діапазон можливостей. Воно пробуджує мислительську активність у студентів, сприяє активізації пізнавальної діяльності, формує активну життєву позицію.

  1. Портфолліо Жирова С.С.

  2. Робочий зошит з світової літератури

  3. Інноваційні методи навчання