Мозгова Марина Миколаївна

         В момент вступу до медичного коледжу у студентів починається професійне самовизначення особистості, яке повинне продовжуватись та   розвиватись  протягом усього терміну навчання і закінчитися формуванням власної професійної ідентичності.  

         Провівши вертикальний аналіз  вивчення хімії, починаючи зі школи та закінчивши спеціалізованим курсом «Медична хімія», можна зробити висновок, що для достатнього засвоєння предмету, при врахуванні відведеного часу, необхідна  систематизація  і горизонтальна  та вертикальна інтеграція. Навіть укладачі програми з хімії пропонують вивчати матеріал не екстенсивним шляхом, збільшуючи кількість навчальних об’єктів, що вивчаються, а шляхом виявлення взаємозв’язків між ними та розглядом матеріалу, що має практичне значення або використовується при виконанні професійних обов'язків.

          Включення у навчальний процес завдань професійної спрямованості  дають можливість формувати позитивне ставлення до професії, навчальний матеріал набуває для студентів особистісного смислу. Знання з хімії стають більш значущими, і не лише виходячи з того, що дисципліна вважається профільною і виноситься на першу екзаменаційну сесію, а внаслідок того, що студенти  з першого заняття мають уявлення про значення засвоюваних знань і виконуваних дій для своєї майбутньої професії. Це, у свою чергу, є важливим чинником стимулювання пізнавальної активності студентів і формування у них ціннісного ставлення до медицини.

          Тому виникла необхідність пошуку нових інноваційних підходів та методів до організації навчального процесу при вивченні хімії. Одним із таких підходів є проблемно-інтегративний, який вимагає творчого ставлення до методики викладання навчального матеріалу  та  необхідності розробки відповідного дидактико-методичного забезпечення дисципліни.

          Готуючись до заняття, викладач продумує і планує зміст міжпредметних  зв’язків,  враховуючи  хронологію  вивчення  дисциплін:  раніше  вивчені  дисципліни  (забезпечуючі),  послідуючі  дисципліни  та  внутрішньодисциплінарні  зв’язки  (теми  даної  дисципліни,  з  якими  інтегрується  нова  тема).  Одним  із  етапів  більшості занять  є  етап  формування  професійних  умінь  та  навичок, при його відсутності, це має бути напрямок формування знань професійної спрямованості. Викладач  також  планує,  в  якій  формі  будуть  здійснюватись  міжпредметні  зв’язки. Це  можуть  бути:  інтегровані  тексти,   міжпредметні  задачі  та  задачі,  що  мають  професійну  спрямованість, робота  з  кількома  підручниками,  комплексними  таблицями  та  схемами,   повідомлення  та  реферати  міжпредметного  та  професійного  змісту  тощо. 

         Підручники з хімії, які мають студенти, розраховані на отримання середньої освіти, і не враховують професійну спрямованість коледжу, міждисциплінарну інтеграцію, тому викладач має  розробити завдання та задачі з хімії, які є носіями професійно-важливої інформації або містять  аспекти медичної діяльності.

         Наприклад, на занятті «Основні класи неорганічних сполук» при вивченні кислот  можна ознайомити студентів із борною кислотою та її використанням в медицині шляхом розв'язування наступної задачі: «Кислота борна (НВО3)  – білий порошок, розчинний у воді та спирті. Для промивань при коньюктивіті використовують 2% водний розчин. Скільки грамів кислоти та який об'єм води треба взяти для приготування 200 г такого розчину». Вивчаючи «Окисно-відновні реакції», треба відмітити, що такі окисники, як гідроген пероксид, калій перманганат виявляють антисептичну і дезодораційну дію. Завдання можуть бути наступного характеру:

          1) «Маючи пергідроль – концентрований розчин гідроген пероксиду (30%), медична сестра повинна приготувати 6% розчин для хімічної стерилізації інструментів. Яку  кількість дистильованої води  та пергідролю вона повинна взяти для приготування 500 г розчину?»

          2) «Калій перманганат – темно-фіолетові кристали або дрібний порошок, розчинний у воді. Він має здатність у присутності органічних речовин виділяти кисень, який забезпечує протимікробний ефект. Місцева дія на шкіру та слизові оболонки залежить від концентрації: за низьких концентрацій проявляє в'яжучу дію, а за високих – подразливу і припікальну. Речовина містить елемент  Мn у найвищому ступені окиснення, в окисно-відновних реакціях може виступати лише окисником. Урівняйте рівняння реакцій, складаючи електронний баланс:

          KMnO→ K2MnO4 + MnO2 + О2

          KMnO4 +  H2O2 + H2SO4 → MnSO4 + K2SO4 + O2 + H2O

          Високий рівень професійної спрямованості на перших етапах навчання та  свідоме ставлення до професії спонукає майбутніх медичних працівників до постійного самовдосконалення, стимулює їхній професійний розвиток як поступальне досягнення нових вершин, що забезпечують особистісну самореалізацію.

Міждисциплінарні зв’язки як один з методів сучасних технологій навчання