Горовенко Олена Леонідівна

           Ефективність будь-якої діяльності багато в чому визначається її умовами. Із великої сукупності показників умов навчання вчені виділяють ті, від яких залежить якість передачі індивіду досвіду, виробленого соціальною практикою: знань, умінь, способів діяльності.

          Досвід роботи зі студентами показує, що при традиційній формі навчання самостійна робота обмежується вивченням конспектів лекцій, рідше – опрацюванням підручника чи виконанням конкретного завдання. А тому самостійній роботі теж потрібно навчати студентів, формувати у них необхідні уміння й навички, оскільки несформованість психологічної готовності до самостійної роботи, незнання загальних правил її самоорганізації, невміння реалізувати поставлені завдання є основною причиною недостатньої ефективності такої роботи.

          Самостійну роботу студента поділяють, переважно, на два види: аудиторну, тобто виконувану в процесі аудиторних занять за розкладом, і позааудиторну, що передбачає підготовку до аудиторних занять, виконання самостійних завдань під час лабораторних і практичних занять, на семінарах: роботу над окремими темами навчальних дисциплін.

          Однією із важливих педагогічних умов організації самостійної роботи студента може бути включення елементів самостійної роботи в лекційний курс: у процесі викладу лекційного матеріалу відводиться час на осмислення проблеми, складання плану, пошуки розв'язання проблеми, формулювання проблеми, висунення гіпотез тощо. Ефективним вважається розв'язання студентами пізнавальних завдань, що передбачають порівняння фактів, явищ, пояснення їх причин, зіставлення позицій. Виправдовує себе проблемний метод ведення заняття, що дає можливість здійснювати систематичний і швидкий зворотний зв'язок викладача з кожним студентом, тим самим перетворюючи в єдиний процес навчання, контроль і корекцію знань студентів. Ці методи корисні у тих випадках, коли у змісті лекції є багато формулювань, стислих тверджень чи наявні суперечливі факти, що потребують створення ситуації пошуку, визначення шляхів їх розв'язання. Значне місце в самостійній роботі відводиться підготовці до семінарських чи практичних занять. Пожвавленню і результативності її сприяють активні методи навчання, колективна та індивідуальна форми організації самостійної роботи.

          Як переконують спостереження, ефективною умовою залучення майбутніх медичних працівників до самоосвітньої діяльності є: забезпечення поступової інформатизації системи освіти, упровадження навчання із застосуванням інформаційно-комунікаційних технології поряд з традиційними засобами; створення сучасних засобів навчання, які відповідають світовому науково-технічному рівню.

          Забезпечення індивідуально-особистісного розвитку кожного суб'єкта навчальної діяльності; удосконалення вмінь і навичок самостійного пошуку інформації; розвиток мобільності та самостійності знань; збільшення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їхнього творчого мислення визначено вченими важливою педагогічною умовою організації самостійної роботи студентів.

          Практика переконує, що й донині проблемою для викладача є визначення педагогічно доцільного часу на синхронну взаємодію зі студентом, а також конструювання комп'ютерного середовища, у якому студент повинен виступати співорганізатором (суб'єктом, а не об'єктом) власної самостійної діяльності щодо оволодіння конкретним матеріалом, обирати види навчальної діяльності, організаційні форми, обсяг навчального матеріалу для одноразового вивчення, здійснювати самоконтроль за своєю діяльністю.

          Використання комп'ютера у навчальному процесі покликане, передусім,  на розв'язання таких дидактичних завдань: реалізація навчальних можливостей відео- й аудіо-матеріалів, створення і тиражування на лазерних компакт-дисках електронних програм, посібників, методичних рекомендацій тощо, розширення джерел інформації за рахунок Інтернет-мережі, забезпечення усіма необхідними матеріалами для самостійного навчання, моделювання ситуаційних вправ і завдань, виконання тестових завдань і швидкої та якісної їх перевірки.

          Обов’язковою педагогічною умовою організації самостійної роботи є звітність студентів перед викладачем про її результати. Форми контролю можуть бути: усні. письмові, індивідуальні. групові, вибіркові, тематичні.

         Отже, організація самостійної роботи студентів сприяє усвідомленому і ґрунтовному засвоєнню теоретичного матеріалу, активізації провідних видів їхньої навчальної діяльності, урізноманітненню форм контролю за результатами її виконання, формуванню стійкої мотивації до самоосвітньої діяльності, стимулюванню їх професійного саморозвитку.

 

Науково-методичний супровід професійного зростання педагогічних кадрів