Прус Ірина Володимірівна

           Основним і першочерговим завданням будь-якої держави є збереження та зміцнення здоров'я її населення. Проте сучасний стан світової медичної науки та практики ставить перед системою охорони здоров'я ширші завдання, що полягають не просто у продовженні тривалості життя людини, а в продовженні повноцінного, здорового життя. За таких умов висуваються особливі вимоги до кваліфікації медичного персоналу, у тому числі середньої ланки. Переживаючи не найкращі часи, система охорони здоров'я України намагається вивести рівень надання медичних послуг на достойний рівень. Однією із важливих ланок процесу виходу із ситуації, що склалася, є професійна спрямованість навчання на всіх етапах підготовки медичного працівника. Різні аспекти теорії й практики медичної освіти в медичному вузі представлені сукупністю окремих робіт, що стосуються, головним чином, організації навчальної діяльності, побудови програм, посібників, тестування, окремих методів і технологій викладання педіатричних дисциплін.

           Якість медичної освіти в нашій країні забезпечується галузевими стандартами вищої освіти, які містять три компоненти:

-         освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ)перелік вимог до фахівця у вигляді вмінь, що мають демонструвати випускники навчального закладу;

-         освітньо-професійну програму (ОПП) – зміст навчання, що забезпечує набуття професійних знань та вмінь;

-         засоби діагностики якості вищої освітирегламентація вимог до стандартизованого контролю рівня професійної компетентності фахівця.

           Відповідно до вимог ГСВО стандартизованим засобом діагностики є стандартизований тест. Останнім часом тестовий метод контролю інтенсивно розвивається і поширюється в системі вищої освіти України.

           Стандартизований моніторинг якості професійної підготовки фахівців для освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший спеціаліст" базується на даних стандартизованого тестового контролю, що забезпечує вимірювання та порівняння об'єктивних показників якості навчання.

           Стандартизований тест – це комплексна характеристика, що визначається властивостями тесту, процедурою вимірювання та процедурою оцінювання, а також чіткою регламентацією у вигляді інструкцій до характеристик усіх категорій процесу вимірювання. Засоби діагностики, як компонента державних стандартів для медсестринської освіти, реалізовувалися у формі стандартизованого тестування – тестового ліцензійного інтегрованого іспиту (Крок М Сестринська справа) та (Крок Б Сестринська справа).

           Тестові ліцензійні іспити базуються на сучасній технології стандартизованого тестування, що є замкненим технологічним циклом, який включає чотири обов'язкові компоненти: комп'ютерний банк уніфікованих тестових завдань, тест, тестовий іспит, статистичний аналіз тесту та тестових завдань.

           Комп'ютерний банк уніфікованих тестових завдань з педіатричних дисциплін налічує понад 2000. Для полегшення підготовки до ліцензійного іспиту викладачами були розроблені збірники тестових завдань, де матеріал упорядкований за модулями, розроблені тестові завдання для підсумкового та модульного контролю перевірки знань.

           Викладачами циклу було розроблено пакет тестових завдань для ліцензійного іспиту (Крок М та Крок Б), які надійшли до Комп'ютерного банку і будуть застосовані під час державного кваліфікаційного іспиту.

          Окрім тестування, для підвищення рівня професійних умінь застосовуються в практичному навчанні спеціальні методичні прийоми, а саме, виробнича навчальна (імітаційна) гра; вирішення виробничих і ситуативних завдань; відпрацювання практичних навичок і вмінь в тренажерному кабінеті та на базі дитячого соматичного та інфекційного відділення під час проходження підсумкової та переддипломної практики; застосування стандартів практичних навичок з педіатричних дисциплін, щоденника підсумкової практики та друкування посібників для студентів; розробка необхідного навчально-методичного матеріалу: інструкції, комплекси методичного забезпечення, професійні алгоритми, карточки-завдання; використання технічних засобів навчання (комп’ютерні технології, навчальні відеофільми, фотознімки); проведення предметних тижнів (педіатричний брейн-ринг) та конкурс «Краща медична сестра», де студенти показують свою професійну компетентність.

          Таким чином, сучасні вимоги до фахівця вимагають запровадження комплексних підходів до визначення показників якості навчання та методів її вимірювання, які мають реалізовувати принципи порівнювальності та об'єктивності.