Позігун Світлана Миколаївна

          Метою державної Національної програми  „Освіта” („Україна  XXIст.”) є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Метою освіти в сучасному суспільстві є розвиток та саморозвиток студентів відповідно до їх власних потреб, нахилів і уподобань. Сьогодні важливо не лише отримати знання з певного предмета, а й оволодіти досвідом їх здобуття та застосування.

           Виконання поставлених завдань можливо тільки шляхом упровадження в навчальний процес сучасних підходів щодо вивчення різних дисциплін, зокрема елементів технологій критичного мислення, проблемного та інтерактивного навчання, дослідницького підходу до навчання, методу проектів. Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Інтерактивність у навчанні можна пояснити як взаємодію студентів, знаходження їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії.

           Сучасні педагоги зі свого власного досвіду застосування інтерактивних методів навчання відмічають такі позитивні моменти: підвищується активність студентів, зростає роль талановитих та обдарованих особистостей, формується вміння викладача і студентів здійснювати співпрацю, моделюються різноманітні виробничі та соціальні ситуації, будуються конструктивні відносини в групі.

           Одним із пріоритетів інноваційного навчання є групова та індивідуальна форма навчання. У своїй практичній діяльності викладачі досить часто застосовують різні методи індивідуалізації навчання. Особливе значення набув такий вид роботи, як діалогова форма, яка обов'язково активізуватиме роботу студентів. Діалогова форма дозволяє проводити повторення матеріалу та здійснювати контроль його засвоєння. Така форма роботи з аудиторією забезпечує  випереджаюче навчання, розвиває мислення та мову студентів, формує системне бачення навчального матеріалу.

          Серед педагогічних засобів активізації навчального процесу у ВНЗ особливе місце належить навчальній дидактичній грі, яка являє собою цілеспрямовану організацію навчально-професійної діяльності майбутнього спеціаліста. Запропонована інтерактивна методика має низку переваг:

  • обрані ситуації максимально наближені до умов сучасного суспільного життя;
  • забезпечується комплексне формування знань, умінь, навичок;
  • студенти одержують досвід, іноді роблять помилки і виправляють їх за допомогою викладача;
  • розвивається творче, самостійне мислення кожного та організаторські здібності й вміння працювати в колективі;
  • виховує толерантність і комунікабельність;
  • дає можливість викладачу оцінити роботу кожного студента;
  • імітаційні ігри безпечні;
  • захоплюють студентів: навіть ті навчальні теми, які звичайно не викликають зацікавленості, легко засвоюються в ігровій формі.                                                  

          Під час проведення практичних занять викладачі досить активно використовують методику взаємного навчання. Дуже корисно коли студенти, які швидко опрацьовують новий матеріал, можуть надавати певну допомогу іншим студентам. Слід відмітити такі позитивні моменти:

  •          „сильні” студенти надають багаторазову допомогу іншим студентам,       причому роблять це з охотою;
  •          студенти, які навчають, засвоюють навик до автоматизму;
  •          „слабші” студенти не соромляться декілька разів звертатися за допомогою до своїх товаришів, між студентами відсутній бар'єр у спілкуванні;
  •          надання допомоги можливе в зручний час для студентів (особливо якщо були пропуски занять з причин захворювань);
  •          студенти відчувають взаємну відповідальність і об'єктивно оцінюють рівень успішності один одного.

         Сучасні викладачі досить ефективно використовують різні методи та прийоми інноваційного навчання („мозковий штурм”, діалог, дискусії, „кейс-метод”, „занурення” в матеріал, мультимедійні технології, мережеві технології), які дають позитивні результати.

       Ознайомлення зі спеціальною літературою, а також результати опитування серед викладачів коледжу свідчать про те, що в процесі організації навчально-виховного процесу досить широко застосовуються різні методи індивідуалізації навчання (80%). Викладачами достатньо активно використовуються прийоми взаємонавчання (55%). Більшість викладачів великий за обсягом матеріал подають або рекомендують самостійно оформлювати у вигляді логічних схем (таблиць) – (45 %). Позитивність використання технічних засобів навчання відмітили 60% викладачів. Значущість використання ділових ігор відмітили 68% викладачів коледжу. Більшість педагогів виражають таку думку: необхідно зберегти баланс між традиційними та інноваційними формами навчання. Необхідно використовувати все, що було позитивно напрацьовано раніше, та шукати, апробовувати нові, більш ефективні методики навчання студентів.