Снитка Віктор Іванович

         Здоров’я – це перша й найважливіша потреба людини, яка визначає його здатність до праці та забезпечує гармонійний розвиток особистості. Здоровий спосіб життя – це раціонально організований, активний, трудовий, загартовуючий та в той же час захищаючий від впливу навколишнього середовища спосіб життя, який дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне й фізичне здоров’я. Згідно з визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я „здоров’я – це стан фізичного духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб та фізичних дефектів”.

         Формування здорового способу життя залежить тільки від нас самих, наших переваг, переконувань та світогляду, є головним важелем первинної профілактики в укріпленні здоров’я населення через зміну стилю та укладу життя, його оздоровлення з використанням гігієнічних знань для подолання шкідливих звичок, гіподинамії та несприятливих сторін життя, пов’язаних з різноманітними ситуаціями.

         Таким чином, під здоровим способом життя я розумію типові форми та способи повсякденної життєдіяльності людини, які укріплюють та удосконалюють резервні можливості організму, забезпечуючи тим самим успішне виконання своїх соціальних й професійних функцій, незалежно від політичних, економічних та соціально-психологічних ситуацій.

         На мою думку оптимальний руховий режим – це найважливіша умова здорового способу життя. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами та спортом, які ефективно вирішують задачі укріплення здоров’я й розвиток фізичних здібностей молоді, збереження здоров’я та рухових навичок, підсилення профілактики несприятливих вікових змін. При цьому фізична культура і спорт виступають як важливіші засоби виховання.

         Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість та витривалість. Удосконалення кожної з цих якостей сприяє також і укріпленню здоров’я, але не в однаковій мірі.

         Для ефективного оздоровлення й профілактики хвороб необхідно тренувати й удосконалювати в першу чергу саму цінну якість – витривалість у сполученні з загартовуванням та іншими компонентами здорового способу життя, що забезпечить організму, який розвивається, надійний щит проти багатьох хвороб.

         Сьогодення пов'язано з новими тенденціями, певною «модою» щодо формування навичок ведення здорового способу життя. Саме це визначило використання у своєму досвіді таких нових видів спортивної спеціалізації, як степ-аеробіка, ритмічна гімнастика, самомасаж, дихальна гімнастика та психологічні розвантаження, які користуються широким попитом і інтересом у студентів. Тому використання рухових елементів, запозичених із цих видів, поряд із традиційними засобами у рамках академічних форм фізичного виховання і є, на мій погляд, нагальною проблемою в коледжі.

         Використання нетрадиційних форм і методів проведення занять з фізичної культури у моїй роботі реалізують поставлені завдання і мають наступне значення:

         - створюється фундамент гармонійного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я, фізкультурної освіти і виховання, накопичуються передумови для успішного оволодіння виробничо-трудовими, військовими та іншими спеціальними руховими діями;

         - підтримується поточна фізкультурна і розумова працездатність, яка забезпечує успішність на навчальних заняттях, а у перспективі - ефективність будь-якої громадсько-корисної діяльності;

         - раціонально організовується дозвілля студентів, елементи фізичної культури запроваджуються у побут поступовим залученням до спортивної діяльності;

         - поступово підвищується моральна, інтелектуальна, естетична і трудова культура підростаючого покоління.

        Хочеться сказати, що використання нетрадиційних методів гімнастики необхідно застосовувати як додаток до основної програми фізичного виховання. Їх використання дозволяють позитивно впливати на моральне, естетичне, вольове виховання студентів, а також вирішується питання занять зі  студентами підготовчої та спеціальної медичних груп.

       Так, наприклад, використовуючи на заняттях вправи зі степ-аеробіки, я спостеріг, що є ряд переваг: менша травмонебезпечність, нею можуть займатися студенти незалежно від рівня фізичного розвитку і підготовленості.

       Для попередження травматизму, розігріву м’язів та суглобів я використовую самомасаж. Вибір даного виду масажу зумовило те, що студенти використовують його не лише на заняттях, а й у повсякденному житті. Спектр дії самомасажу дуже широкий і ефективний для відновлення сил та підвищення працездатності.

       Найважливішою якістю діяльності по формуванню здорового способу життя студентської молоді є взаємодія педагога та студента. Перед мною, як педагогом, стоїть важливе завдання – зацікавити студентів предметом «Фізичне виховання». Вирішення цього питання полягає в розвитку інтересу до навчання та культурної діяльності, а також позбавлення стресів, які очікують студентів і в коледжі, і вдома. Тому після фізичного навантаження використовую метод релаксації. Як результат, студенти, заспокоюються, швидше відновлюються і виникає бажання до навчання.

       Підсумовуючи результати досвіду роботи хочу зауважити, що використання нестандартних підходів забезпечує позитивний вплив на здоров’я студентів за умов дотримання певних правил:

       а) засоби і методи повинні застосовуватись тільки такі, що мають наукове обґрунтування їх оздоровчої цінності;

       б) фізичні навантаження повинні плануватися відповідно з можливостями студентів;

       в) в процесі використання всіх форм фізичної культури необхідно забезпечити регулярність і єдність лікарського, педагогічного контролю і самоконтролю.

       Практичне залучення студентів до систематичних занять фізкультурою в своїй діяльності є вирішальною умовою вироблення у них потреби фізичного удосконалення. Потреба формується через звичку. Адже звичка – сформована навичка, виконання якої стало необхідністю. Звичка, як відомо виробляється в результаті багаторазового повторення даної дії, вчинку.

       У зв’язку з цим я постійно добиваюся такого поєднання різних форм занять, при якому вони стають обов’язковими компонентами режиму для кожного студента.

       Регулярне застосування стандартних і нестандартних підходів і загартовуючих процедур покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, працездатність і попереджає передчасне старіння.

      Досвід моєї роботи свідчить, що у разі систематичних занять фізичними вправами значно покращує стан здоров’я студентів, збільшує бажання до навчання. Увесь арсенал оздоровчих засобів, що запропоновані у моїй роботі, дозволить досягти ефективності при умові регулярних занять. Це дозволить створити особисту систему оздоровлення, фізичних уподобань на оптимальному для кожного студента рівні.

Публікації: