Лотник Микола Карпович

         Успішна, ефективна діяльність циклових методичних комісій, критерієм яких являється високий рівень теоретичних і практичних навичок студентів у поєднанні з високою моральністю, культурою, ввічливістю, скромністю, акуратністю можлива тільки за умови ціленаправленої, повсякденної виховної роботи,  стрижнем якої являється патріотичне виховання.

         В.О.Сухомлинський наголошував, що патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується. Важливе місце в цьому процесі відіграє викладання дисципліни  «Захист Вітчизни». З першого заняття, з першої його хвилини студенти набувають відчуття причасності до захисників Вітчизни. Це, по перше, тому, що за наказом директора коледжу, навчальна група являється взводом, яка, в свою чергу, поділяється на відділення. Із числа студентів призначаються відповідні командири. На них покладається відповідальність за дисципліну і згуртованість підрозділів, шикування, зовнішній вигляд, готовність студентів до занять. По-військовому здійснюється привітання, звернення до викладача та інші атрибути спілкування. По-друге, на кожному занятті,  і особливо на перших, розглядається історія українського війська,  починаючи зі стародавніх слов’ян, Київської Русі і закінчуючи сьогоденням Збройних Сил України. Під час занять звертається увага студентів на те, що для українського війська на всіх етапах його розвитку характерними були такі риси, як  сміливість, відчайдушність, взаємодопомога, витривалість, любов до своєї землі, до своєї Батьківщини, готовність на самопожертву.        

         Медичні сестри, фельдшера у роки Великої Вітчизняної війни винесли на собі сотні тисяч поранених бійців з поля бою, неймовірно ризикуючи своїм життям. Вони ризикували своїм життям під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в період Афганської війни; і серед них є і випускники Куп’янського медичного коледжу, в тому числі Герой Радянського Союзу Шкарлетова М.С., ім’я якої носить наш учбовий заклад, Т.П.Вереєв,  Л.Р.Кривохижина, Володимир Соломатін, який загинув в Афганістані, виконуючи свій службовий обов’язок.         Про це необхідно говорити зі студентами на заняттях будь-якої дисципліни, тим більше на занятті з предмету «Захист Вітчизни», тому що всі випускники медичних закладів являються військовозобов’язаними.

         Увійшло в практику виховної роботи проведення тематичних вечорів, зустрічей з ветеранами Великої Вітчизняної, Афганської війни, ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працівниками військкомату. Особливого значення набуває аспект патріотичного виховання в річниці Перемоги в Великій Вітчизняній війні. Ця невмируща подія змінила обличчя планети, продемонструвала всьому світові суттєві переваги духу й ментальності радянського і, зокрема, українського народу; її неможливо спростувати, викреслити чи обманути, незважаючи на неодноразові спроби певних сил зробити це. З надією дивлячись у майбутнє, ми не забуваємо минулого, забезпечуючи спадкоємність розвитку української душі, народної пам’яті.

         Тісний зв'язок з радою ветеранів міста дає можливість систематично спілкуватися з учасниками бойових дій, трудового фронту періоду Великої Вітчизняної війни. Організація зустрічей з ними передбачає, щоб на рівні свідомості студента виникала думка, що завдяки таким людям наш народ здобув перемогу над німецько-фашистською Німеччиною, звільнив від фашистського рабства не тільки своїх рідних, близьких чи земляків, але й майже всю Європу. Такі зустрічі проводяться не лише в дні святкування Дня Перемоги, але й до дня визволення України, а також Куп’янщини від фашистських загарбників.

         Цікаві тематичні вечори, зустрічі проходять з участю почесного голови ради ветеранів м. Куп’янська, командиром батареї, полковником Костенком В.І., кавалером двох орденів слави, ордена бойового Червоного Прапора, двох медалей «За відвагу»,  фельдшером Вереєвим Т.П., кавалером двох орденів Вітчизняної війни ІІ ступеня, орденів «Червона Зірка», «Знак Пошани», «За мужність», командиром взводу старшим лейтенантом Белосєльським К.Ф., медичною сестрою Нечвоглод В.В. Студенти піклуються і надають посильну допомогу ветеранам коледжу, учасникам війни, особисто запрошують їх на урочисті заходи в зв’язку з знаменними датами в житті держави і коледжу. Підтримуються в належному стані поховання воїнів, а також ветеранів війни, які пішли з життя в мирний час. Особлива увага приділяється могилі Героя Радянського Союзу Марії Савеліївни Шкарлетової.  Практикується показ художніх кінофільмів, герої яких демонструють приклади патріотизму, мужності, самопожертви заради своєї Батьківщини.

         Щоб приблизити минуле і сучасність, щоб уникнути абстрактності у висвітленні історичних подій, пов’язаними із Збройними Силами, викладач, який є  одночасно вихователем гуртожитку і володіє інформацією про рідню студентів, надсилає листи-подяки за виховання дітей, онуків, поздоровлення учасникам і Великої Вітчизняної, і Афганської воєн. Ці питання вирішуються на засіданні ради гуртожитку, де затверджуються і текст листа, і прізвище студентів, рідним яких цей лист надсилається. Такі листи надсилаються батькам, матерям до Дня Захисника Вітчизни, Дня Збройних Сил України, 8 Березня.

         У патріотичному вихованні молоді важливе місце займають державні і військові символи України. Говорячи під час заняття про військову Присягу, бойовий прапор частини (корабля), викладач акцентує увагу на готовність завжди бути вірним і відданим народу України, неприпустимість зради йому, шанування державних і військових символів. Звертається увага студентів на особливості фаху  медпрацівника, коли важливе значення має прийняття і виконання клятви Гіппократа. Наголошується на тому, що воїни Збройних сил шанують бойовий прапор, тому студенти і викладачі, весь персонал навчального закладу повинен шанувати гімн і прапор коледжу, які являються символами честі, високого професіоналізму та слави. Усі урочисті заходи, які відбуваються в коледжі, супроводжуються винесенням прапора кращими студентами. Присутні, зустрічаючи прапороносців, завмирають до закінчення останньої ноти гімну. Таке ставлення до святинь коледжу формується з першого дня навчання студентів у стінах навчального закладу.

         Урочиста лінійка, яка проводиться 1 вересня біля пам’ятника медичним сестрам і барельєфа Героя Радянського Союзу М.С.Шкарлетової, починається саме з виконання гімну і винесення прапора. На ній виступають ветерани і керівники різних рівнів, які наголошують, що любов до Вітчизни - це не пусті слова. Вона повинна супроводжуватися потягом до високого професіоналізму, вихованням у собі таких рис, як чесність, мужність, відданість, гідність, великодушність, доброзичливість, співчуття. З тремтінням у руках отримують учорашні школярі, а сьогодні студенти, білі халати і напуття на серйозну роботу.

         Патріотичне виховання тісно пов’язане з ґрунтовною обізнаністю молоді, з історією, світоглядом, віруваннями, традиціями свого народу. Цій меті служать музей бойової слави і народознавча світлиця коледжу. Музей став джерелом знання про героїчне минуле, як держави так і навчального закладу, про коледжан, які утворили ті традиції і той імідж, завдяки яким нас цінують, нас поважають, приймають і до нас ідуть.

         Поповнюється експонатами і новими матеріалами народознавча світлиця. Вона є маленьким осередком культури і допомагає формуванню у студентів національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати. Щороку ми проводимо свято під загальною назвою „Народознавча світлиця запрошує”.

         Підводячи підсумки, можна стверджувати, що система патріотичного виховання, яка склалася в коледжі, в т.ч. в процесі викладання предмету „Захист Вітчизни”, в позаурочний час дає свої позитивні результати. Кожен рік із стін навчального закладу випускається більше ста підготовлених спеціалістів, яких із задоволенням приймають на роботу в медичних установах міста і області. Високу оцінку вихованню, професійній підготовці своїх дітей у стінах коледжу дають педагогічному колективу батьки студентів. Але завдання, які ставляться сьогодні державою перед вищою школою, потребують удосконалення системи  виховання взагалі і патріотичного виховання зокрема.

         Необхідно покращувати роботу гуртків, забезпечити систематичний зв’язок з випускниками коледжу, особливо з тими, що проходять службу в Збройних Силах України нс посадах медичних працівників; увести в практику урочисті проводи студентів до лав Збройних Сил. Продовжити піклуватися про ветеранів, активізувати пропаганду їх подвигів і заслуг як у воєнний,  так і в мирний час. Все це буде сприяти моральному та духовному збагаченню молоді, а, значить, і збереженню нації.