Печериця Наталія Олександрівна

         Сьогодення диктує нам свої вимоги високого рівня освіти, який передбачає створення умов для розвитку й самореалізації особистості. Найбільша ефективність навчального процесу досягається в умовах активізації діяльності студентів, спрямованості процесу організації їхнього навчання [4,8].

         Викладання дисциплін хірургічного профілю має свої особливості. Сучасний розвиток медицини міняє уявлення про такі основні положення хірургії, як асептика та антисептика, переливання крові і кровозамінників, хірургічна інфекція, лікування ран, первинна реанімація і т.д. [6]. Крім умінь і навичок з догляду та спостереження за хворими, надання невідкладної долікарської допомоги, велику увагу приділяють таким здатностям та вмінням, як пропаганда медико-гігієнічних знань, профілактика захворювань, навчання й виховання свідомого ставлення до здоров’я. Зміни полягають також у значному поширенні нових освітніх технологій, що ґрунтуються на використанні можливостей сучасної комп’ютерної техніки та потреб в індивідуальному особистісному розвитку людини. Це вимагає більш напруженої і відповідальної роботи при підготовці медичних кадрів у навчальних закладах [3.7].

          Підвищенню результативності навчального процесу у медичному коледжі сприяє вдосконалення нових форм роботи, пошук нових систем, впровадження спеціальних форм занять і семінарів з різних дисциплін хірургічного циклу. Головним елементом навчального процесу, підґрунтям для всіх новітніх організаційних форм навчання залишаються словесні методи навчання, такі як лекція, бесіда, розповідь, інструктаж. Сучаcний розвиток техніки дозволив зробити великий крок, який дозволяє на всіх рівнях застосовувати наочність викладання [1,2]. Наочність методів – ілюстрація, спостереження, демонстрація - значно сприяють кращому засвоєнню конкретної теми студентами. При цьому, застосування інноваційних технологій, активних та інтерактивних методів навчання є необхідним, доцільним та обґрунтованим.

          Підготовка і проведення теоретичних, практичних занять, самостійної позааудиторної роботи студентів передбачає використання традиційних та інноваційних джерел інформації. Серед традиційних - перевага надається спеціалізованій медичній літературі, періодичним виданням, семінарам. Широко використовуються інноваційні джерела інформації, такі як навчальне телебачення, публікації в інтернеті, електронні бібліотеки, web-сайти університетів, коледжів, мультимедійна бібліотека (відеотека), демонстрація учбових відеофільмів.

          Проведення практичних занять з дисциплін хірургічного циклу також має свої особливості. Практичні заняття проходять не тільки у кабінетах доклінічної практики, а і на базі хірургічних, травматологічних, гінекологічних, оторинолярингологічних, офтальмологічних відділень, відділень реанімації та інтенсивної терапії. Такі заняття містять інформацію, потрібну для успішного виконання різних навичок, завдань, вправ, складових реанімаційних заходів. Матеріал занять включає пропозиції щодо використання спеціального медичного обладнання, манекенів, ситуаційні завдання, що полегшує відпрацювання практичних навичок. Таким чином студенти набувають потрібних вмінь і впевненості в своїх силах.

           На всіх дисциплінах хірургічного циклу застосовуються методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності та методи стимулювання інтересу до навчання. Так, інформаційно-рецептивний метод значно сприяє розвитку уваги; репродуктивний – закріпленню знань, формуванню вмінь та навичок, розвитку пам’яті; проблемний – розвиває логічне мислення, формує інтерес до навчальної роботи; евристичний – виховує інтерес до пошукової діяльності; дослідний – сприяє розвитку творчої діяльності. Серед методів, які стимулюють інтерес до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності студентів, перевага надається навчальним диспутам, дискусіям, самостійній роботі з літературними джерелами, мережею internet. Міжнародні комп'ютерні мережі, система комп'ютерних бібліотек дозволяють користуватися досяг­неннями світової медичної науки [5]. Неабиякий інтерес у студентів викликають пізнавальні ділові ігри, тижні хірургії, тижні акушерства,конференції, конкурси, вікторини, брейн-ринги.     

          Методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності студентів потребують особливої ретельності. На різних дисциплінах хірургічного профілю застосовуються методи усного контролю, письмового контролю, лабораторно-практичного та методи самоконтролю. Усний контроль передбачає індивідуальне опитування, фронтальне опитування, усні заліки, колоквіуми, іспити, усне програмоване опитування. Методи письмового контролю -  контрольні письмові роботи, письмові заліки, письмові іспити, програмовані письмові роботи; лабораторно- практичного - контрольні лабораторні роботи, контроль за допомогою комп’ютера (навчально-контрольні програми). А методи самоконтролю – самостійний пошук помилок, уміння самостійно оцінювати свої знання, визначати пріоритетні напрями навчального процесу.

          Для підвищення результативності навчання широко застосовуємо тестові завдання. Впроваджені у практику сучасні методи та технології педагогічного оцінювання згідно з основними принципами та правилами побудови тестів і тестових завдань. Розроблені тематичні тестові завдання, а також  тестові завдання для підсумкового, модульного контролю. Тестові завдання розподілені за дисциплінами «Хірургія», «Анестезіологія та реаніматологія», «Хвороби вуха, горла, носа», «Медицина катастроф» і т.д. Підготовлений відповідним чином комплекс завдань дає змогу правильно оцінити рівень знань і вмінь студентів.

          Такі заняття мають не тільки теоретичну і практичну цінність, а і значно активізують самостійну діяльність студентів, сприяють розвитку їхніх особистісних якостей, творчих здібностей, умінню самостійно здобувати знання й розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства, критично ставитися до своїх вмінь та творчо прогнозувати результати діяльності.

          Завданням викладача медичного коледжу є не тільки засвоєння студентами одержаних теоретичних знань і практичних навичок з окремих розділів клінічної медицини, а й формування у майбутніх спеціалістів відповідальності, здатності до саморозвитку і самовдосконалення в медико-соціальному, духовно-етичному та професійному відношеннях.

         Перехід до нової моделі організації навчального процесу потребує від викладацького складу оволодіння новою системою психолого-педагогічних та методичних вмінь. Одним із пріоритетних напрямків викладання дисциплін хірургічного профілю є сприяння творчому розвитку особистості, яке спрямоване на розвиток власних спостережень, пізнавальних інтересів у певній галузі знань до творчості, моделювання, винахідництва, сприяння інтелектуальному, емоційному та естетичному розвитку студентів. Це дозволить студентам швидко адаптуватись до умов навколишнього суспільства, аналітично мислити, самостійно розширювати та поглиблювати свої знання, бути конкурентоздатними на сучасному професійному ринку.