Формування сучасної системи управління якіістю освіти у ВМ(Ф)НЗ І-ІІ рівнів акредитації

ОЦІНКА СТУДЕНТАМИ ЯКОСТІ ОСВІТИ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ. ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВИПУСКНИКІВ

О. М. Брянцев, Л. В. Коцюра

 КЗОЗ «Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової»

 

   Більшість вчителів витрачають час на питання, покликані встановити, чого учень не знає, а справжнє мистецтво постановки питання полягає в тому, щоб з’ясувати, що учень знає або здатний пізнати (Альберт Ейнштейн).

   У зв’язку з взяттям України курсу на європейську інтеграцію, поступового переходу до європейських стандартів здобуття вищої професійної освіти та налагодження тісного співробітництва з європейськими державами, в тому числі й обміном спеціалістами, питання про підвищення якості викладання у вузах набуває особливої актуальності.

   Європейська система оцінки якості освоєння основних освітніх програм містить вимогу того, що студентам повинна бути надана можливість оцінювання змісту, організації та якості навчального процесу в цілому, а також роботи окремих вчителів та викладачів.

   Але, продуктивне виконання даної вимоги з боку вузів істотним чином ускладнюється рядом причин. По-перше, у педагогічній теорії поки ще не розроблений науково обґрунтований інструментарій, що дозволяє проводити цілісне вимірювання якості викладання у вузі, у тому числі з урахуванням думки студентів. По-друге, у практиці внутрішньо вузівського управління оцінювання студентами якості роботи викладачів поки ще не стало дієвим управлінським ресурсом підтримки якості проектування та реалізації основних освітніх програм.

   Аналіз наявного досвіду показав, що в даний час тільки незначна частина вузів проводить систематичне вивчення думки студентів про якість викладання і приймає на цій основі управлінські рішення. В основному це вузи, в яких створені і ефективно функціонують власні системи менеджменту якості, орієнтовані на виконання вимог зовнішніх і внутрішніх споживачів, а значить, в першу чергу, студентів. Багато в чому майбутнє системи оцінювання студентами якості викладання формується саме зараз, на етапі апробації процесу реалізації основних освітніх програм.

   У зв’язку з цим досить актуальним є пошук механізмів ефективної організації оцінювання студентами якості викладання у вузі. Таким механізмом, на мою думку, може служити соціологічний моніторинг – як засіб підтримки якості викладання у вузі на основі зворотного зв’язку зі студентами. Соціологічний моніторинг володіє потужним управлінським потенціалом для сфери освіти, оскільки дозволяє вивчати очікування, вимоги, ставлення, думки зацікавлених суб’єктів про різні аспекти освіти.

   Хочу відзначити, що моніторинг якості викладання у вузі на основі зворотного зв’язку зі студентами має велике значення для ефективного управління якістю проектування та реалізації основних освітніх програм, оскільки дозволяє більш чітко визначити сильні сторони цього процесу і області для його поліпшення. Але своєчасно реагувати на виникаючі проблеми за підсумками такого моніторингу керівнику вузу доцільно не за допомогою будь-яких репресивних жорстких заходів, а виключно з позиції прояви довіри до викладачів, прийняття управлінських рішень на колегіальній основі.

   Молода людина, вступаючи до вищого навчального закладу І-ІІ рівня акредитації, ставить собі на меті отримати певну кваліфікацію для того, щоб в подальшому або працевлаштуватися відповідно до набутого фаху для реалізації отриманих знань, навичок і вмінь або продовжити підвищувати свій фаховий рівень вже в вищому навчальному закладі ІІІ – IV рівня акредитації.

   Щороку навчальні заклади випускають молодих спеціалістів, переважна більшість з яких залишаються з проблемою працевлаштування віч-на-віч. Тому одним з найважливіших завдань роботи з молоддю є сприяння працевлаштуванню випускників.

   Проблема працевлаштування молоді полягає сьогодні не стільки у відсутності робочих місць, як у нездатності держави, роботодавців та самих молодих спеціалістів знайти спільну мову. Роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, мотивуючи це відсутністю у них досвіду. Але ж де його набути, якщо немає можливості отримати роботу? Роботодавці, зазвичай, бажають відразу мати відданого суперпрофесіонала, який був би готовий працювати за середню зарплату 12 годин на день без вихідних. Натомість молоді невіддані не суперпрофесіонали, насмілимось припустити, бажають здебільшого протилежного. Збалансувати цей очевидний конфлікт інтересів має насамперед держава. Звідси постає доконечна необхідність напрацювання ефективної державної політики щодо працевлаштування молоді.

   Невирішені проблеми працевлаштування молоді призводять до зростання безробіття та зниження рівня життя. Не працевлаштований випускник – це марно витрачені державні кошти, ресурси навчального закладу та студента.

   Заповнення ніші зайнятості випускників є однією з пріоритетних складових політики Куп’янського медичного коледжу ім. Марії Шкарлетової, адже молодь – найбільший стратегічний ресурс нашої країни. Молодь є специфічною соціально-демографічною групою, яка посідає особливе місце в соціальній структурі суспільства та відіграє значну роль у громадсько-політичному житті держави. Саме вона, що перебуває в стадії трудового й соціального самовизначення й володіє специфічними рисами, які не притаманні громадянам іншого віку. Молоді характерні особливості, які з погляду оцінки трудових ресурсів притаманні як переваги (високий освітній рівень, ініціативність, нестандартність мислення, уміння швидко адаптуватися в умовах європейської інтеграції, бажання працювати й використовувати отримані в навчальному закладі знання на практиці), так і недоліки (відсутність практичного досвіду й трудових навичок, завищені вимоги до передбачуваної роботи та самооцінка тощо). Проте, враховуючи об’єктивні психологічні особливості молоді, вона має найбільшу соціальну, професійну та життєву перспективу.

   Питання зайнятості випускників є актуальною соціальною проблемою. Тому одним з основних напрямів діяльності Куп’янського медичного коледжу ім. Марії Шкарлетової є сприяння в працевлаштуванні абсолютно всіх випускників.

   Основні заходи, які проводить Куп’янський медичний коледж ім. Марії Шкарлетової для зменшення безробіття серед молоді – це проведення, насамперед, агітаційної та просвітницької роботи. Для цього керівництвом та викладацьким складом коледжу постійно проводиться:

  • локальне тестування та зріз знань зі спеціальних предметів з метою визначення професійних навиків та рівня кваліфікації, якими повинні володіти випускники;
  • обов’язкове відпрацювання практичних навичок в спеціально обладнаних тренажерних залах;
  • самостійна позааудиторна робота студентів з обов’язковим відпрацюванням певної кількості годин в умовах різних відділень лікувально-профілактичних установ, що є базовими закладами коледжу, для набуття випускниками практичного досвіду роботи;
  • в межах виховної роботи та професійно-орієнтованої роботи – конкурси «Кращий за фахом» з залученням співробітників лікувально-профілактичних установ.

   Результатами такої роботи, наприклад, у 2014-2015 навчальному році стало:

  • випуск 132 спеціалістів, переважна більшість з яких працевлаштовані;
  • 34 особи навчаються в вищих навчальних закладах ІІІ – IV ступенів, що складає 25,7 %.

   І наостанок, наші випускники – молоді фахівці – є однією з соціально мало захищених категорій населення. Тому державна політика у цій сфері має бути спрямована на пошук шляхів розв’язання проблем, пов’язаних із працевлаштуванням випускників вищих навчальних закладів, покращенням ситуації, виокремлення конкретної проблеми та розробці плану по її усуненню.

   Адже, як сказав великий митець епохи Відродження Альберті Леон-Баттіста: «Людина народжується не для того, щоб тягнути сумне існування в бездіяльності, а щоб працювати над великою і грандіозною справою».